Соціологи з’ясували, якою українці бачать політичну долю Володимира Зеленського після війни
Згідно з результатами дослідження проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 28% респондентів заявили, що хотіли б бачити Володимира Зеленського президентом України й після завершення війни. У порівнянні з початком жовтня 2025 року цей показник дещо зріс — тоді відповідь на користь подальшого президентства Зеленського дали 25% опитаних.
Ще 16% українців вважають, що Зеленський може залишитися в політиці, однак уже не на посаді президента. Опитані допускають його діяльність як голови політичної партії, народного депутата або іншого впливового політика. Цей показник не змінився порівняно з попереднім опитуванням.
Разом із тим найбільша частка респондентів — 30% — переконані, що після завершення війни Володимир Зеленський має повністю відійти від політичної діяльності. Йдеться як про відмову від участі у виборах, так і про відсутність активної ролі в українській політиці загалом. Кількість тих, хто виступає за повний відхід Зеленського з політики, дещо скоротилася. Якщо на початку жовтня 2025 року таку позицію підтримували 36% громадян, то зараз цей показник знизився до 30%.
При цьому частина українців допускає, що Зеленський міг би займатися іншими напрямами публічної діяльності. Серед можливих варіантів респонденти називали благодійність або міжнародне представлення інтересів України без участі у політичних процесах.
Читайте також: Менше третини українців очікують завершення війни у 2026 році — результати опитування
Окремо соціологи зафіксували ставлення українців до можливості кримінального переслідування чинного президента після війни. 15% респондентів вважають, що Зеленський має понести кримінальну відповідальність. Цей показник залишився незмінним у порівнянні з результатами попереднього дослідження.
Таким чином результати опитування демонструють доволі неоднорідне ставлення суспільства до політичного майбутнього чинного президента. Попри те, що Зеленський зберігає значний рівень підтримки як глава держави, велика частина громадян виступає за оновлення політичної системи та зміну влади після завершення воєнного періоду.
Методологія дослідження
Опитування КМІС проводилося упродовж 20–27 квітня 2026 року. У дослідженні взяли участь 1005 респондентів.
За даними соціологів, формальна статистична похибка вибірки за звичайних умов не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% — для показників, близьких до 25%, 2,5% — для показників, близьких до 10%, а також 1,8% — для показників, близьких до 5%.
