Хто такий Ярослав Железняк – біографія, та наш “Залізний нардеп”
Ярослав Железняк – український політик, народний депутат України IX скликання від партії “Голос” та перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Його основні напрями роботи – державні фінанси, податкове і митне законодавство, економічна безпека, антикорупційні реформи та парламентський контроль. Широкій аудиторії в Україні та за її межами він також відомий як автор YouTube каналу “Залізний нардеп” та у Telegram каналі Telegram @yzheleznyak
То хто такий Ярослав Железняк насправді? Якщо коротко, то біографічна довідка дає нам настуну відповідь: «народний депутат партії “Голос” і фахівець з економічної та фінансової політики, системний антикорупціонер». У велику політику, до Верховної Ради України – Железняк прийшов за результатами парламентських виборів 2019 року, у складі політичної сили “Голос“, виборчий список якої очолював на той час Святослав Вакарчук — фронтмен гурту “Океан Ельзи” (в подальшому Святослав вдруге покинув політику). Сам же Железняк отримав номер 4 – у першій п’ятірці нової політичної сили. ЦВК визнала його обраним народним депутатом 3 серпня 2019 року, а вже 23 серпня зареєструвала народним депутатом України.
При цьому до парламенту він прийшов уже з достатнім досвідом: з 2017 року Железняк був радником прем’єр-міністра Володимира Гройсмана у роботі із ВРУ. Під час виборчої кампанії «Голосу» у 2019 році, він також працював у керівництві штабу та займався координацією кандидатів у мажоритарних округах. Железняк увійшов до Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, де став її першим заступником голови.
Ми зібрали для Вас всі соціальні мережі Ярослава Железняка
Де можна знайти Ярослава ? а він присутній майже у всіх соціальних мережах
Особисто я почав дивитися Ярослава Железняка на його YouTube каналі, ще з перших його відеороликів, коли ще налаштовували світло, мікрофони та саму студію. Ми всією редакцією Brief спостерігали за його діяльністю кілька років. Спочатку – просто через цікавість до його відеороликів про кулуарну роботу Верховної Ради. Але поступово помітив те, що відрізняло його від багатьох інших політиків: він намагається подавати інформацію не для того щоб спробувати комусь сподобатися чи «возвеличити» свою політичну особистість, а він події подає так як вони є, очима творця, учасника таких подій, яка б огидна чи прекрасна вона не була. Мені сподобалося, що кожну політично значиму подію він подає саме через причинно-наслідковий зв’язок, намагається розкласти подію на складові й пояснити, що саме сталося, хто ухвалив таке рішення і до яких наслідків воно може призвести. Шкода, що його прогнози таки збуваються, але то вже інша історія…
Звичайно, це не означає, що з кожною оцінкою Железняка потрібно погоджуватися чи сприймати за істину в останні інстанції. Як політик Ярослав, він залишається політиком, має власні переконання, союзників, опонентів та особистий погляд на процеси в державі через призму своєї політичної сили Голос. Але саме тут і виникає цікавіше питання: чому Ярослав Железняк зумів сформувати навколо себе настільки постійну аудиторію? Чому десятки тисяч, а може вже і сотні тисячі людей читають його Telegram канал “Залізний нардеп” про податки, митницю, державний бюджет, НАБУ, САП, МВФ та парламентські події – теми, які ще донедавна здавалися нудними, часом складними й «недоступними» для масової аудиторії?
Можливо, відповідь полягає в суспільному запиті українців на зовсім інший тип політика – не лише того, хто обіцяє, виступає з трибуни чи з’являється в телевізійних ефірах, а того, хто дозволяє слухачам самим робити висновки, а його справа подати “чисту” інформацію. Наскільки Ярослав Железняк відповідає такому політичному архетипу – питання, яке варте окремого аналізу.
То хто такий Ярослав Железняк насправді?
Як хлопець із Маріуполя пройшов шлях від звичайного студента до Верховної Ради? Як виник “Залізний нардеп”, чому його Telegram і YouTube стали самостійними інформаційними майданчиками, за що його підтримують сотні тисяч підписників, а за що критикують опоненти (хоча це тяжко назвати критикою, притаманне було б слово «обливають брудом»)? Редакція BRIEF News та я особисто спробуємо сьогодні, в останні літні дні 2026 року, під звуки ракет, «шахедів» і повітряних тривог, які не стихають вже 72 години, розібратися, хто насправді такий Ярослав Железняк. (Пишу ці рядки в особливо важкий для мене день. Саме під час роботи над матеріалом надійшла звістка про загибель мого товариша — голови Дмитрівської сільської громади Бучанського району Тараса Дідича, з яким нас пов’язували близько двадцяти років знайомства і дружби, вічна пам’ять друже, Дмитрівка, Капітанівка та Мила буду шанувати тебе за всі твої справи… – ред.відступ)
Ярослав Іванович Железняк – біографія
Ярослав Іванович Железняк – український політик, народний депутат України IX скликання та один із найбільш публічних представників економічного блоку Верховної Ради. Основна парламентська спеціалізація – державні фінанси, податкова й митна політика, антикорупція, економічна безпека та контроль за діяльністю державних органів. З 2019 року Железняк обіймає посаду першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Ярослав Іванович Железняк народився 20 жовтня 1989 року в Маріуполі Донецької області. Станом на серпень 2026 року йому 36 років.
Вищу освіту здобув у Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 2013 році, отримавши ступінь магістра за спеціальністю «Міжнародний бізнес». У біографії Железняка також зазначається навчання у 2009 році в Інституті права Верховної Ради України.
Як ми вже зазначали, ще до приходу у велику політику професійна діяльність Ярослава Железняка була безпосередньо пов’язана з взаємодією бізнесу з органами державної влади, роботою з парламентом, представленням інтересів компаній та комунікацією з державними установами. У 2010 – 2014 роках Железняк працював у Kesarev Consulting, а у 2014 – 2015 роках – радником з питань взаємодії з органами державної влади та членом ради директорів Anheuser-Busch InBev. Надалі він співпрацював із Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Стратегічною дорадчою групою з підтримки реформ, а у 2017 – 2019 роках був радником прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з питань взаємодії з Верховною Радою.
До Верховної Ради Железняк потрапив на парламентських виборах 2019 року. Партія “Голос” включила його до виборчого списку під №4. Центральна виборча комісія визнала його обраним народним депутатом, а з 29 серпня 2019 року він працює у Верховній Раді IX скликання.
Усередині “Голосу” Железняк також пройшов помітний політичний шлях: спочатку був заступником голови парламентської фракції, а з січня до грудня 2021 року очолював фракцію “Голос”. Нині він залишається членом цієї депутатської фракції.
На сьогодні його формальна роль у парламенті значно ширша, ніж просто участь у фінансовому комітеті. Окрім посади першого заступника голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Железняк очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка розслідує можливі протиправні дії посадових осіб та суб’єктів державного сектору, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. Діючий склад цієї ТСК він очолив 9 квітня 2026 року.
Ярослав Железняк: основні факти
| Факт | Інформація |
| Повне ім’я | Ярослав Іванович Железняк |
| Дата народження | 20 жовтня 1989 року |
| Місце народження | Маріуполь, Донецька область |
| Вік | 36 років станом на серпень 2026 року |
| Освіта | Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка |
| Спеціальність | Міжнародний бізнес, магістр |
| Професійний досвід | взаємодією бізнесу з органами державної влади, роботою з парламентом, представленням інтересів компаній та комунікацією з державними установами |
| Політична партія | “Голос” |
| Народний депутат | IX скликання, з 29 серпня 2019 року |
| Місце у списку на виборах 2019 року | №4 від партії “Голос” |
| Посада у Верховній Раді | Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики |
| Інша парламентська посада | Голова ТСК з питань можливих дій, що могли завдати шкоди економічній безпеці України |
| Основні напрями роботи | Податки, державні фінанси, митна політика, економічна безпека, парламентський контроль |
| Відомий медіапроєкт та пвсевдонім | «Залізний нардеп» |
Telegram Ярослава Железняка — «Залізний нардеп»
Одним із головних каналів комунікації, із виборцями та пересічними громадянами, Ярослава Железняка став його Telegram-канал «Залізний нардеп». Станом на серпень 2026 року канал має близько 98 тисяч підписників і фактично працює як окремий інформаційний майданчик депутата. У його описі канал позиціонується як джерело ключових подій, прогнозів та інсайдів Верховної Ради, а також економічних новин.
У Telegram Железняк регулярно публікує інформацію про голосування у Верховній Раді, кадрові рішення, державний бюджет, податкову та митну політику, роботу НАБУ і САП, діяльність Бюро економічної безпеки, переговори з міжнародними партнерами та інші політичні й економічні процеси. Частина повідомлень з’являється безпосередньо під час засідань парламенту або комітетів, що й сформувало навколо каналу постійну аудиторію людей, які хочуть отримувати інформацію про роботу державних інституцій безпосередньо від учасника парламентського процесу.
Офіційний Telegram-канал депутата можна знайти за адресою @yzheleznyak — Telegram Ярослава Железняка «Залізний нардеп».
Саме його Telegram багато в чому сформував нинішній медійний образ Железняка і став джерелом правдивої інформації для більшості ЗМІ України. Для значної частини аудиторії він став не лише народним депутатом, а й постійним коментатором парламентських та економічних процесів. Сьогодні можна чітко стверджено сказати, що жодна політична подія країни не відбувається без цитування інформації з його каналу.
YouTube-канал Ярослава Железняка — «Залізний нардеп»
Іншим важливим елементом еко-інформаційної медіасистеми Железняка став YouTube-канал «Залізний нардеп». На відміну від коротких повідомлень у Telegram, YouTube дозволив йому перейти до більш розгорнутого формату — пояснень, розборів політичних рішень, парламентських трансляцій та власних антикорупційних матеріалів.
У березні 2026 року Железняк відзначав перший рік роботи каналу. На той момент він повідомляв про понад 700 опублікованих відео, а аудиторія каналу становила близько 82 тисяч підписників. Сам Железняк пояснював розвиток YouTube-каналу бажанням не просто коментувати політику, а системно впливати на публічну дискусію через детальні розбори й розслідування. І, звісно, як уже тисячі разів писали в коментарях та неодноразово говорив сам Ярослав, його YouTube-канал для багатьох став джерелом інформації, тому якщо, на самому каналі часто трапляються баги зі звуком, повтори кадрів, іноді якісь технічні огріхи чи неідеальний монтаж, та це взагалі не бентежить його підписників і слухачів. Бо головна цінність каналу не в красивій картинці чи спецефектах, а в доступі до інформації, якої часто більше ніде не знайдеш.
У цьому і є його головна перевага: дуже часто це першоджерело інформації. Якщо говорити мовою журналістики, ти отримуєш інформацію не в переказі когось іншого, а безпосередньо від людини, яка сама сидить у парламенті, бере участь у роботі комітетів, бачить документи, законопроєкти, голосування і внутрішні процеси. А вже за дизайном, спецефектами та красивим монтажем варто йти на інші канали. Тут головне – правдива інформація.
Законотворча діяльність Ярослава Железняка
Оцінюючи діяльність народного депутата Ярослава Железняка, доцільно відокремлювати публічну політичну комунікацію від безпосередньої реалізації конституційного повноваження щодо законодавчої ініціативи. У випадку Ярослава Железняка аналіз 6 років його діяльності і зареєстрованих за його участі законопроєктів і проєктів інших актів дає змогу достатньо чітко стверджувати – людина на своєму місці.
За період роботи Верховної Ради України IX скликання Железняк зазначений серед суб’єктів законодавчої ініціативи у 493 законопроєктах, постановах та інших парламентських актах. Як про індивідуальні, так і про колективні ініціативи, тому сама кількість не може розглядатися як свідчення одноосібного авторства чи автоматичний показник ефективності депутата. Водночас значний масив документів дозволяє оцінити послідовність і предметну спрямованість його законотворчої роботи.
| Основний напрям | Приклади законодавчої роботи | Мета |
| Податкова та митна політика | зміни до Податкового і Митного кодексів, адміністрування податків, митні процедури, податкові режими | основна профільна спеціалізація Ярослава |
| Фінанси та ринки капіталу | діяльність НБУ, валютний нагляд, ринки капіталу, факторинг, інвестиційні фонди, сек’юритизація | системна робота у сфері фінансового права |
| Підприємництво та інвестиції | акціонерні товариства, корпоративне управління, приватизація, дерегуляція, захист інвесторів | орієнтація на формування правового середовища для бізнесу |
| Економічна безпека | реформування БЕБ, парламентські розслідування, боротьба з тіньовими ринками | поєднання законодавчої та контрольної функцій парламенту |
| Антикорупційні інституції | НАБУ, САП, НАЗК, АРМА, відповідальність за корупційні правопорушення | послідовний інтерес до інституційної незалежності та контролю |
| Оборона та воєнна економіка | фінансування сектору безпеки, податкові й митні пільги для оборонної продукції, підтримка ОПК | адаптація економічного законодавства до умов воєнного стану |
| Системне законодавство | правотворча діяльність, корпоративне право, ринки капіталу, проєкт нового Цивільного кодексу | участь у комплексних, а не лише точкових змінах законодавства |
Особливо показовим є те, що серед ініціатив за участі Железняка є документи системного і послідовного характеру. Так, законопроєкт №2493 «Про акціонерні товариства» став Законом України №2465-IX, а проєкт №5707 «Про правотворчу діяльність» – Законом №3354-IX. Він також був серед ініціаторів законодавства щодо регулювання ринків капіталу, корпоративного управління та фінансових інструментів. У подальші роки, вже під час повномасштабного вторгнення тематика його роботи стала ще складнішою: реформування Бюро економічної безпеки, посилення самостійності антикорупційних органів, удосконалення фінансового законодавства, факторинг, інвестиційні фонди та сек’юритизація. У квітні 2026 року Железняк також зазначений серед суб’єктів законодавчої ініціативи проєкту нового Цивільного кодексу України, про ще слід написати окрему статтю.
Після початку повномасштабної війни у його законодавчому портфелі закономірно посилився оборонно-економічний блок: зміни до податкового та митного законодавства на період воєнного стану, збільшення видатків на оборону, спрощення ввезення безпілотних систем і комплектуючих, а згодом – підтримка підприємств оборонно-промислового комплексу. Частина таких ініціатив була прийнята парламентом і набула чинності.
Про Железняка як парламентаря
Кількість законодавчих ініціатив сама по собі не є достатнім критерієм якості роботи народного депутата. Значно важливішими є відповідність законопроєктів його професійній компетенції, послідовність тематичних пріоритетів та участь у підготовці системних нормативних актів. Саме за цими критеріями законодавча діяльність Железняка виглядає логічно пов’язаною з його посадою першого заступника голови профільного комітету. Податки, митниця, державні фінанси, ринки капіталу, підприємництво, економічна безпека та робота антикорупційних інституцій проходять через увесь період його парламентської діяльності.
Народний депутат – це насамперед не медійний статус і не можливість впливати на вирішення приватних питань. Одним із ключових конституційних інструментів парламентаря є право законодавчої ініціативи, а його повсякденна робота передбачає участь у пленарних засіданнях, діяльності комітетів, підготовці та розгляді законопроєктів, голосуванні й здійсненні парламентського контролю.
За час IX скликання депутатські повноваження мали понад 460 осіб. Але інтенсивність і характер їхньої парламентської роботи суттєво різняться. Добре видно навіть із незалежного моніторингу. За даними Руху “ЧЕСНО”, лише у 2025 році 41 депутат подав менше п’яти законодавчих ініціатив, а деякі – лише одну. Того самого року 13 народних депутатів не відвідали жодного пленарного засідання, ще 13 були відсутні більш ніж 75% парламентського робочого часу.
Інша негативна крайність – так званий «законодавчий спам», коли велика кількість поданих проєктів сама по собі не означає якісної законотворчості. Наприклад, ЧЕСНО наводить Георгія Мазурашу, який за роки роботи парламенту був автором або співавтором понад тисячі ініціатив, але жодна з них не отримувала підтримки Ради. Саме тому оцінювати депутата винятково за кількістю законопроєктів було б методологічно неправильно.
У випадку Ярослава Железняка цікаво не стільки цифра 493 ініціативи, скільки їх змістовність. Його законодавча робота роками концентрується навколо тих самих напрямів, за які він відповідає у профільному комітеті: податків, митниці, державних фінансів, ринків капіталу, підприємництва, економічної безпеки та інституційного контролю. Серед ініціатив за його участі є як точкові зміни, так і системні закони, частина яких набула чинності і за якими наше суспільство вже живе зараз.
Ярослав Железняк як депутат ВРУ у порівнянні з іншими депутатами
Ще на ранньому етапі роботи IX скликання незалежний моніторинг фіксував його серед активних законотворців поза президентською більшістю.
| Період | Парламентський моніторинг |
| Перші два роки Ради | Железняк був співавтором 163 законопроєктів. Для порівняння: Сергій Мілько — 166, Ірина Геращенко — 136. Серед депутатів інших фракцій та груп він був одним із найбільш активних. |
| Перші три роки Ради | Кількість законопроєктів за його участі зросла до 227; Ярослав Юрчишин мав 226, Михайло Цимбалюк — 261. |
| Станом на серпень 2026 року | В офіційному переліку законодавчих ініціатив за участі Железняка — 493 позиції, що охоплюють сім років парламентської роботи. |
Дані за перші два і три роки наводила громадянська мережа ОПОРА у своїх дослідженнях роботи парламенту. Загальний перелік ініціатив Железняка показує, що висока активність не була явищем одного року: вона продовжилася й надалі.
Водночас у Верховній Раді є й інші депутати, яких коректно віднести до професійного законотворчого ядра парламенту. Серед найактивніших у різні роки регулярно фігурують керівники профільних комітетів – зокрема Данило Гетманцев, Галина Третьякова, Олег Бондаренко. Це закономірно: значна частина складних законопроєктів створюється колективно комітетами, а їхні голови та заступники виступають співініціаторами, але факт є факт.
Коли депутат справді перебуває “на своєму місці”, саме тут, мабуть, найкраще проявляється одна з особливостей Железняка. Його професійний досвід до обрання, посада у Верховній Раді, тематика законопроєктів і питання, про які він говорить публічно, складаються в одну логічну лінію.
Ярослав Железняк – скандал, які самем скандали в ЗМІ, звинувачення в корупція та декларація НАЗК Железняка
Редакція BRIEF News свідомо не буде в статті окремо висвітлювати теми на кшталт «Ярослав Железняк – скандал», «Ярослав Железняк – корупція» чи «незаконне збагачення». Причина проста: значна частина таких публікацій у відкритому просторі ґрунтується не на встановлених фактах, вироках суду чи офіційних висновках компетентних органів, а на політичних звинуваченнях, анонімних Telegram-публікаціях, емоційних трактуваннях і інформаційних атаках.
Ми вважаємо неправильним механічно переносити, копіювати такі твердження в біографічний матеріал лише тому, що вони добре збирають перегляди або часто з’являються в пошукових запитах. Якщо щодо політика є рішення суду, висновок НАЗК, НАБУ, САП чи іншого компетентного органу – це суспільно значущий факт, який варто висвітлювати. Якщо ж ідеться лише про звинувачення без належного підтвердження, редакція не буде подавати їх як частину встановленої біографії нашого сьогоднішнього героя.
Критика політика — необхідна частина демократичного суспільства. Але критика, “вкиди” і “неперевірене звинувачення” — це не одне й те саме.
Інститут масової інформації у своєму моніторингу анонімних Telegram-каналів у 2026 році окремо зафіксував негативні публікації про Ярослава Железняка з порушеннями журналістських стандартів. Серед прикладів ІМІ називає матеріали про дорогий відпочинок та публікації, пов’язані з його участю у протестах; дослідники наголосили, що в таких дописах не було ані позиції самого політика, ані достатнього контексту для формування повної картини.
Показовим є і стиль окремих публікацій великих Telegram-каналів. У різний час там з’являлися заголовки на кшталт:
| Як формулювався інформаційний привід | Спотворення та обман |
| «У Железняка знайшли квартиру за 12 млн і зв’язки в РФ» | заголовок містить одразу декілька звинувачувальних тверджень, які за ці роки так і не підтвердилися |
| «Железняк “забув”, хто був причетний до розкрадання державних грошей у “Голосі”» | політичне та оціночне формулювання не є доказом особистої причетності депутата до розкрадання |
| «Железняк хоче розкрити дані всіх заброньованих» | із законодавчої пропозиції робиться значно ширший політичний висновок про мотиви та наслідки |
Саме такі формулювання реально поширювалися одним із великих Telegram-каналів як реакція на настпний сюжет на Ютуб каналі:
Сім’я, особисте життя та хобі
У відкритих джерелах можна знайти окремі відомості про сім’ю та особисте життя Ярослава Железняка, однак редакція свідомо не буде деталізувати цю частину біографії. В умовах повномасштабної війни ми вважаємо недоцільним публікувати зайву інформацію про членів родини, місце проживання, побут чи інші приватні обставини, якщо вони не мають безпосереднього суспільного значення.
З тієї самої причини ми не будемо окремо описувати його особисті захоплення та хобі, зосередившись у цьому матеріалі на професійній, парламентській і публічній діяльності Ярослава Железняка. Але обіцяємо повернутися до цієї теми й оновити статтю вже після завершення війни, коли такі подробиці можна буде публікувати без зайвих ризиків і без відчуття, що ми ліземо туди, куди зараз не варто.
Замість звичного висновку: Україні потрібні не “балакучі голови”, а професійні політики
Після роботи над цією біографією для мене головний висновок полягає навіть не в тому, подобається чи не подобається комусь Ярослав Железняк як політик. Значно важливіше інше: держава потребує людей, які приходять у парламент із професійною підготовкою, працюють у своїй сфері, читають документи, розуміють процедури, готують закони і здатні пояснити суспільству, що саме вони роблять.
Україні потрібен не один Железняк і а таких десять його копій, якщо не сотні. Нам потрібні 2\3 професійних парламентарів різних поглядів і політичних сил — сильних у фінансах, обороні, медицині, енергетиці, освіті, праві, місцевому самоврядуванні. Вони можуть сперечатися між собою, голосувати по-різному і представляти різні частини суспільства. Але їх має об’єднувати одна річ: депутатський мандат повинен бути передусім роботою і відповідальністю, а не статусом.
І тут питання вже не лише до політиків, а й до нас як суспільства. Ми дуже добре навчилися помічати скандали, гучні заяви, конфлікти або політичне шоу. Значно складніше помітити людину, яка місяцями працює над законом, читає сотні сторінок документів, контролює державний орган або пояснює складні рішення простими словами. Але саме з такої, часто непомітної роботи і складається нормальна держава – Україна, і Ярослав Железняк показав нам – що це можливо.
Саме тому історія Ярослава Железняка для мене цікава не як історія “ідеального депутата”. Біографія Ярослава цікава як приклад того, що політик може бути помітним не лише через лозунги, рейтинги чи скандали, а через компетентність і послідовну роботу.
І, можливо, Україні сьогодні потрібно не шукати чергового політичного месія. А нам потрібно навчитися помічати й підтримувати десятки професійних людей, для яких державна служба є професією. І буде Перемога !!! Вічна пам’ять нашим Захисникам.
І наостанок. Статтю я хочу присвятити людям, які залишилися служити українському народові до самого кінця. Тим, хто вибрав служіння людям не посадою, а покликанням. Тим, хто працював для своєї громади, своєї держави, своїх людей – і за це служіння поклав власне життя.
Вічна пам’ять моєму другу Тарасу Дідичу. Вічна пам’ять усім, хто служив Україні до останнього.
