Страх перевороту, атаки дронів і внутрішня напруга змушують російську владу різко посилювати охорону
Російське керівництво суттєво посилило заходи безпеки навколо Володимира Путіна на тлі серії резонансних убивств військових і зростаючих побоювань щодо можливого внутрішнього перевороту. Про це повідомляє CNN, посилаючись на дані європейської розвідки, які опинилися у розпорядженні журналістів.
Тотальний контроль над оточенням
Згідно з розвідувальною інформацією, контроль поширюється не лише на самого Путіна, а й на його найближче оточення. У будинках довірених осіб встановлюють системи відеоспостереження, а персоналу — від кухарів до фотографів — суттєво обмежили свободу пересування. Зокрема, їм заборонено користуватися громадським транспортом, що раніше не практикувалося в таких масштабах.
Відвідувачі проходять багаторівневі перевірки, а співробітники, які працюють поруч із главою Кремля, можуть користуватися лише спеціальними телефонами без доступу до інтернету. Такий підхід, за оцінками аналітиків, свідчить про спробу максимально ізолювати інформаційні потоки та мінімізувати ризики витоку даних або можливих загроз.
Посилення режиму безпеки пов’язують із убивством високопоставленого генерала наприкінці 2025 року. Цей інцидент, за даними джерел, став серйозним сигналом для російських силових структур і спровокував хвилю недовіри всередині системи.
Ізоляція та відмова від публічності
Паралельно Путін значно обмежив власні пересування. Він практично перестав відвідувати традиційні резиденції в Підмосков’ї та на Валдаї, які раніше регулярно використовував. Також упродовж 2026 року він не з’являвся на військових об’єктах, що раніше було частиною його публічної активності.
Натомість Кремль дедалі частіше публікує заздалегідь записані відео за участю президента, що може свідчити про прагнення зменшити ризики під час публічних заходів. За інформацією джерел, Путін проводить багато часу у спеціально обладнаних і модернізованих бункерах, зокрема у південних регіонах Росії.
Загроза змови та атаки безпілотників
У звіті наголошується, що з березня 2026 року Кремль серйозно занепокоєний можливістю змови або навіть спроби державного перевороту. Особливу тривогу викликає потенційна загроза атак із використанням дронів.
При цьому розвідка не виключає, що така небезпека може походити не лише ззовні, а й від представників російської еліти. У документі згадується вплив окремих високопоставлених військових діячів як фактор ризику для стабільності влади, однак конкретних доказів подібних припущень не наведено.
Війна як фактор дестабілізації
Ситуацію додатково ускладнює затяжна війна проти України, яка призводить до значних втрат серед російських військових. За оцінками західних джерел, щомісяця Росія може втрачати до десятків тисяч убитих і поранених.
Це створює серйозний тиск не лише на армію, а й на політичну систему. Економічні труднощі, перебої зі зв’язком у великих містах, а також невдоволення серед частини еліт формують атмосферу зростаючої внутрішньої напруги.
Російська влада вже мала досвід серйозного внутрішнього виклику у 2023 році, коли спробу заколоту організував Євген Пригожин. Тоді ситуацію вдалося стабілізувати, однак, як зазначають аналітики, наслідки цієї кризи продовжують впливати на рівень довіри всередині владних структур.
Читайте також: Підтримка Путіна почала танути: у Росії фіксують зміну настроїв, – ЗМІ
Конфлікти серед силовиків
У звіті також йдеться про загострення суперечок між представниками силових відомств. Після вбивства генерал-лейтенанта наприкінці 2025 року керівництво армії та спецслужб почало відкрито звинувачувати одне одного у провалах безпеки.
На цьому тлі Путін ухвалив рішення розширити повноваження Федеральної служби охорони, доручивши їй захист додаткової групи високопоставлених військових командирів. Це свідчить про централізацію контролю та посилення ролі структур, які безпосередньо підпорядковуються президенту.
Вплив на публічні заходи
Посилення безпекових заходів позначилося навіть на символічних подіях. Зокрема, формат святкування 9 травня у Москві було змінено: парад вирішили провести без участі важкої військової техніки. За словами представників Кремля, це пов’язано з підвищеними ризиками атак і загальними міркуваннями безпеки.
Система охорони Путіна
Особисту безпеку президента РФ забезпечує Федеральна служба охорони — одна з найзакритіших і найменш публічних структур у країні. Вона відповідає не лише за фізичний захист Путіна, а й за безпеку його резиденцій, транспорту, каналів зв’язку та інфраструктури.
Після пандемії COVID-19 рівень ізоляції глави Кремля значно зріс. Було різко обмежено коло особистих контактів, запроваджено суворі перевірки для всіх відвідувачів, а також посилено використання захищених приміщень, включно з бункерами.
За даними відкритих джерел, охорона використовує сучасні засоби захисту: спеціальні броньовані аксесуари, мобільні щити, вогнепальну зброю та снайперські системи. Крім того, під час офіційних заходів співробітники служби безпеки мають при собі пристрої, призначені для протидії атакам FPV-дронів.
Усе це вказує на те, що Кремль дедалі більше концентрується на внутрішніх загрозах і готується до можливих кризових сценаріїв, посилюючи контроль і ізоляцію на найвищому рівні влади.
