Новий головнокомандувач уособлює покоління українських офіцерів, сформованих війною, і користується широкою підтримкою в армії та суспільстві
Призначення Михайла Драпатого на посаду головнокомандувача Збройних сил України стало одним із небагатьох кадрових рішень воєнного часу, яке отримало майже одностайне схвалення. Такий крок свідчить про високий рівень довіри до нового керівника ЗСУ як серед військових, так і в політичних та громадських колах, а також допомагає стабілізувати ситуацію після кількох днів внутрішньополітичної напруги. Про це пише The Guardian.
У виданні нагадали, що незадовго до цього в Україні відбулися масові акції протесту, спровоковані звільненням популярного міністра оборони Михайла Федорова. Причиною кадрових змін стала його суперечка з тодішнім головнокомандувачем Олександром Сирським щодо підходів до ведення війни.
Журналісти зазначають, що призначення Драпатого багато хто сприйняв позитивно, зокрема через те, що він відкрито підтримав Федорова під час його конфлікту із Сирським.
Науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков наголосив, що українське суспільство давно очікувало змін.
«Суспільство очікувало змін. Мова йде не лише про зміну тактики ведення війни чи управління бойовими діями. Нам також потрібно було відновити довіру всередині країни після протестів і знову зосередитися на управлінні війною», – пояснив експерт.
The Guardian зазначає, що Драпатий представляє нове покоління українських командирів, яке сформувалося за понад десять років війни. Репутацію він здобув безпосередньо на фронті, де зарекомендував себе як командир, відкритий до сучасних підходів у веденні бойових дій. За словами його прихильників, Драпатий одним із перших почав активно впроваджувати використання безпілотників, делегував більше повноважень молодшим офіцерам і вимагав від них самостійності та відповідальності за прийняті рішення.
Особливе значення, на думку авторів матеріалу, має й те, що новий головком символізує відхід від радянської культури управління військами. Саме з нею багато українських військовослужбовців асоціювали Сирського, якого критики дорікали за прихильність до фронтальних штурмів і недостатню увагу до збереження особового складу.
Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі зазначив, що Драпатий давно критикує радянський стиль керівництва.
«Він є критиком радянського способу мислення та мікроменеджменту, і він усвідомлює проблеми, пов’язані з брехнею всередині армії», – сказав експерт.
Читайте також: Зеленський призначив Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ замість Сирського
Бєлєсков, своєю чергою, охарактеризував нового головнокомандувача як «гуманного та відкритого до діалогу», підкресливши, що такі риси рідко зустрічаються серед представників найвищого військового керівництва.
За його словами, Драпатий користується авторитетом як серед кадрових офіцерів, так і серед військових, які вступили до лав ЗСУ після початку повномасштабного вторгнення. Причиною цього є його професійний шлях, побудований завдяки власним заслугам, а також глибоке розуміння реалій сучасної війни.
У матеріалі також згадується епізод, коли після російського ракетного удару по полігону, внаслідок якого загинули десятки українських військових, Драпатий публічно взяв на себе відповідальність і подав рапорт про відставку. На думку журналістів, саме цей крок ще більше зміцнив його репутацію як одного з найвідповідальніших українських командирів.
Український військовий аналітик і ветеран, відомий під псевдонімом Татарігамі, вважає, що президент Володимир Зеленський зробив оптимальний кадровий вибір.
«Президент Зеленський зробив найкращий можливий вибір. Щоб зміни дали результат, знадобиться час. Але я знаю, що багато солдатів знову сповнені надії на зміни, і це дуже важливо для бойового духу», – наголосив він.
Водночас експерти застерігають, що навіть авторитет нового головнокомандувача не дозволить швидко вирішити всі проблеми української армії. За словами Бєлєскова, від Драпатого очікують покращення управління військами та ефективнішої організації роботи ЗСУ, однак значна частина викликів, які постали перед Україною під час війни, виходить за межі повноважень будь-якого головнокомандувача.
«Існує ризик, що через півроку його звинуватять у проблемах, які він не може повністю контролювати. Багато найважливіших викликів, що стоять перед Україною, виходять за межі його повноважень», – підсумував експерт.
