Російські чиновники дедалі частіше сприймають війну проти України як особистий проєкт Путіна
Російський диктатор Володимир Путін починає втрачати контроль над політичною системою, яку сам і побудував. Представники російських еліт усе частіше віддаляються від рішень Кремля та війни проти України. Про це йдеться в анонімній колонці для The Economist, автором якої, за даними видання, є колишній високопоставлений чиновник уряду РФ, що, ймовірно, досі перебуває в Росії.
За словами автора, у російських владних колах посилюється відчуття безвиході. Чиновники, губернатори та великі бізнесмени більше не асоціюють себе з політикою Кремля як із «спільною справою». Якщо раніше війна та дії влади сприймалися як колективний проєкт, то тепер дедалі частіше це називають виключно «історією Путіна».
«Ще торік усе було “ми” та “наше”. Навіть попри те, що війна проти України виглядала авантюрною та провальною, її сприймали як спільну відповідальність. Тепер же події дедалі частіше описують як “його” проєкт, а не “наш”», – цитує The Economist автора статті.
Водночас про відкритий конфлікт усередині еліт наразі не йдеться. Автор наголошує, що російська система влади досі тримається на страху та репресивному апараті. Проте Кремль уже втратив здатність пропонувати суспільству чітке бачення майбутнього чи об’єднавчу ідею.
У матеріалі також названо кілька причин, через які, на думку автора, позиції Путіна поступово слабшають.
Першою причиною називають невдалу війну проти України. За задумом Кремля, вторгнення мало стати швидкою операцією без серйозних наслідків для російського суспільства, однак тепер країна змушена платити за війну високу ціну.
Другою проблемою стала відсутність зрозумілих правил для еліт. Російські олігархи були змушені повертати капітали до РФ після санкцій та втрати доступу до західних юрисдикцій. Однак усередині Росії немає гарантій захисту власності, а випадки конфіскацій бізнесу та кримінального переслідування навіть впливових осіб лише посилюють невдоволення.
Читайте також: Кремль переходить у режим підвищеної безпеки: бункери, ізоляція та тотальний контроль навколо Путіна, — CNN
Третьою причиною автор називає геополітичну та ідентифікаційну кризу. Росія намагається позиціонувати себе як сила, що змінює світовий порядок, але фактично лише посилила глобальну нестабільність і втратила доступ до ключових західних ринків. Крім того, країна вперше за багато десятиліть зіткнулася з кризою самоідентифікації: історично Росія вважала себе частиною європейського світу, а тепер опинилася в ролі противника Заходу та союзника авторитарних режимів Глобального Півдня.
Ще одним фактором стала руйнація старого суспільного договору між державою та громадянами. Раніше російська влада фактично не втручалася у приватне життя населення в обмін на політичну пасивність. Стабільність системи забезпечували доходи від експорту нафти й газу. Тепер же, як зазначає автор, громадянам пропонують лише репресії, цензуру та контроль без жодних соціальних чи політичних гарантій, тоді як фінансові ресурси держави поступово скорочуються.
Ситуацію навколо Путіна автор порівнює із шаховим «цугцвангом» — становищем, у якому будь-який наступний хід лише погіршує позицію. На його думку, кожна спроба Кремля утримати владу лише прискорює внутрішню деградацію системи.
«Інстинктивною реакцією Путіна може стати посилення репресій або нова війна. Але такі кроки лише поглиблять кризу. Він уже не здатен відновити зв’язок між владою та майбутнім країни — лише зробити цей розрив ще небезпечнішим», – підсумовує автор матеріалу.
