Країни Перської затоки поки не можуть повністю реалізувати можливості українських систем для боротьби з дронами Shahed
Об’єднані Арабські Емірати нарощують використання українських дронів-перехоплювачів, призначених для знищення іранських безпілотників Shahed 136, однак їх ефективне впровадження в місцеву систему протиповітряної оборони наразі супроводжується низкою технічних проблем. Про це повідомляє Intelligence Online.
За даними видання, останнім часом у країнах Перської затоки були проведені випробування та масштабні поставки кількох українських моделей дронів-перехоплювачів, зокрема P1-SUN компанії SkyFall. Проте під час тестувань виявилося, що ці комплекси погано інтегруються з наявною архітектурою управління повітряною обороною ОАЕ, оскільки розроблялися з урахуванням умов війни в Україні.
Представники еміратських військових зазначають, що в окремих випадках операторам доводиться чекати візуального підтвердження появи цілі перед запуском перехоплювачів. Крім того, відсутність сучасних інструментів координації та систем об’єднання даних призводить до того, що кілька розрахунків можуть одночасно запускати дрони по одній і тій самій загрозі без централізованого розподілу цілей. У результаті ресурси витрачаються неефективно, а навантаження на систему зростає.
Аналітики нагадують, що в Україні дрони-перехоплювачі працюють як частина комплексної багаторівневої мережі. Вона поєднує низьковисотні радари, акустичні сенсори, засоби пасивної радіоелектронної боротьби та спеціалізовані системи обробки інформації. Саме така інтеграція забезпечує високу ефективність боротьби з ворожими безпілотниками. У країнах Перської затоки подібного рівня взаємодії між компонентами ППО поки що досягти не вдалося.
Читайте також: Україна зміцнює позиції на Близькому Сході та демонструє незалежність від тиску США — Bloomberg
Додатковою проблемою стали можливості наявних засобів виявлення. Європейські виробники оборонних систем розповіли журналістам, що багато радарів, які використовуються в регіоні, спочатку створювалися для боротьби з літаками, ракетами та іншими швидкісними цілями, а не з повільними безпілотниками, які летять на малій висоті. Через низьку радіолокаційну помітність дронів Shahed їх виявлення залишається складним завданням.
Зокрема, Франція розгорнула на авіабазі Аль-Дафра радари Thales Ground Master 200 та Ground Master 400, інтегровані в систему повітряного спостереження ОАЕ. Однак ці комплекси орієнтовані насамперед на традиційні завдання протиповітряної оборони і не забезпечують постійного контролю над низькопомітними безпілотниками.
Крім того, Емірати використовують радари AN/MPQ-65, які входять до складу батарей Patriot PAC-3, а також AN/TPY-2 для систем THAAD. Вони були розроблені для виявлення балістичних ракет та інших швидкісних цілей на великих висотах, тому їхні можливості щодо боротьби з дронами обмежені.
Для посилення захисту критичної інфраструктури Франція нещодавно також направила до регіону додаткові мобільні радіолокаційні комплекси, серед яких Giraffe AMB шведського виробництва Saab. Проте джерела видання стверджують, що і ці системи демонструють невисоку ефективність у виявленні низьколітаючих іранських безпілотників.
