У європейських столицях побоюються, що Кремль може спробувати перевірити готовність НАТО до колективної оборони
Росія опинилася у складній ситуації на фронті в Україні, і на цьому тлі серед європейських союзників зростає занепокоєння щодо можливих спроб Кремля перенести конфлікт за межі української території. Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на джерела в європейських структурах безпеки.
За інформацією видання, представники кількох країн Європи допускають, що Володимир Путін може вдатися до нової ескалації для зміни перебігу війни. Серед потенційних сценаріїв розглядаються провокації або удари по одній із держав Балтії, шведських чи данських островах у Балтійському морі, а також по територіях НАТО в Арктичному регіоні.
Як зазначають співрозмовники WSJ, подібні побоювання існували й раніше, однак останні міжнародні події зробили їх більш актуальними. Додаткову тривогу викликають заяви президента США Дональда Трампа щодо можливого перегляду ролі Вашингтона в НАТО та скорочення американської військової присутності в Європі.
У матеріалі також зазначається, що європейські посадовці не виключають спроб Москви скористатися політичними та економічними труднощами на континенті. Зокрема, потенційна енергетична нестабільність і зростання впливу політичних сил, які виступають за відновлення співпраці з Росією та скорочення допомоги Україні, можуть створити для Кремля додаткові можливості для тиску на Європу.
Перед Кремлем постає складний вибір
Водночас представники західних розвідувальних служб наголошують, що наразі не фіксують ознак підготовки Росії до прямого нападу на країни Балтії чи інші держави НАТО. Не спостерігається й масштабного перекидання військ або техніки до відповідних напрямків.
Проте, за оцінками західної розвідки, Росія стикається з дедалі більшими проблемами через втрати на фронті. За даними джерел WSJ, російська армія щомісяця втрачає близько 35 тисяч військових, що перевищує темпи поповнення особового складу.
У таких умовах Кремль може опинитися перед необхідністю проведення нової хвилі мобілізації. Головна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас вважає, що для виправдання такого рішення російське керівництво може шукати привід для подальшої ескалації.
За її словами, оголошення мобілізації без суттєвих змін на фронті стало б фактичним визнанням того, що Росія не здатна досягти поставлених цілей нинішніми силами. Саме тому ризик спроб радикально змінити характер війни викликає серйозне занепокоєння серед європейських союзників.
Попри труднощі на фронті, Путін продовжує публічно заявляти про близькість перемоги. У WSJ наголошують, що ознак перегляду стратегічних цілей Кремля наразі немає. Йдеться не лише про прагнення встановити контроль над Україною, а й про бажання змінити баланс сил у Європі на користь Росії.
Читайте також: Російський дрон влучив у багатоповерхівку в Румунії: виникла пожежа, постраждали двоє людей
У Європі оцінюють ризики ескалації
На думку частини європейських експертів, для Москви Європейський Союз дедалі більше сприймається як один із головних противників через масштабну військову, фінансову та політичну підтримку України.
Директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін зазначив, що Росія технічно здатна провести нову мобілізацію, оскільки її мобілізаційна система продовжує функціонувати. Водночас такий крок може спричинити значні внутрішньополітичні наслідки та створити додатковий тиск на російське керівництво.
Німецький парламентарій Норберт Реттген також вважає сценарій розширення війни на країни НАТО вкрай ризикованим для Кремля. За його словами, після обмежених результатів в Україні відкриття ще одного фронту проти значно потужнішого супротивника стало б надзвичайно небезпечним кроком навіть для Росії.
Разом із тим він наголосив, що Путін неодноразово демонстрував готовність до ризикованих рішень, тому повністю виключати подальшу ескалацію не можна.
Москва посилює риторику щодо країн НАТО
Останнім часом російська влада дедалі частіше звинувачує Фінляндію та держави Балтії у сприянні атакам на територію Росії. У Кремлі стверджують, що українські безпілотники нібито використовують повітряний простір цих країн для здійснення ударів.
Крім того, Міністерство оборони РФ почало публікувати інформацію про європейські компанії, які, за твердженнями Москви, беруть участь у виробництві безпілотників та іншого озброєння для України. Російська сторона також дедалі частіше попереджає про можливі «наслідки» для держав, які підтримують Київ.
На думку європейських чиновників, така риторика може свідчити про спроби Кремля підготувати інформаційне підґрунтя для подальшого підвищення напруженості у відносинах із Заходом. Водночас більшість експертів наголошують, що наразі відсутні докази безпосередньої підготовки Росії до військових дій проти країн НАТО.
