В Атлантичній раді вважають, що Кремль може спробувати перевірити єдність Альянсу, обравши одну з найбільш уразливих ділянок його території
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року система безпеки в Європі зазнала кардинальних змін. Кремль розраховував на швидке захоплення України, однак війна затягнулася на роки й перетворилася на виснажливе протистояння, яке суттєво змінило баланс сил на континенті.
Одним із найважливіших наслідків стало приєднання до НАТО Фінляндії та Швеції. Після цього Балтійське море дедалі частіше називають «озером НАТО». Водночас, як пише Ynet News, попри значні втрати Росії, у Кремлі не демонструють готовності згортати війну.
За різними оцінками, Росія втратила близько 400 тисяч військових загиблими, ще приблизно 700 тисяч осіб були поранені або зникли безвісти. Крім того, російська армія втратила значну частину сучасної бронетехніки, авіації та кораблів Чорноморського флоту. Українські безпілотники регулярно атакують військові й енергетичні об’єкти в глибині Росії, тоді як російська економіка дедалі більше працює на потреби війни.
Попри це, за інформацією джерел, близьких до Кремля, Володимир Путін не має наміру відмовлятися від своїх цілей і готовий до подальшої ескалації.
Чому Кремль не вважає своє становище критичним
Автори матеріалу зазначають, що з точки зору самого Путіна ситуація виглядає значно оптимістичнішою, ніж може здаватися ззовні. Усередині країни практично відсутній політичний тиск: опозиція придушена, силові структури залишаються лояльними, а державна пропаганда продовжує переконувати населення, що Росія веде боротьбу із Заходом.
Крім того, російська економіка, попри санкції, не зазнала очікуваного колапсу. Москва зберігає високі доходи від експорту ресурсів, використовує так званий «тіньовий флот» для обходу санкцій та отримує підтримку з боку Китаю, Ірану і Північної Кореї.
У Кремлі можуть спробувати перевірити міцність НАТО
На думку аналітиків, саме поєднання затяжної війни в Україні та розбіжностей усередині НАТО може підштовхнути Кремль до нової авантюри.
У Москві можуть розраховувати, що суперечки між США та європейськими союзниками щодо оборонних витрат, а також дискусії про майбутню роль Вашингтона в європейській безпеці послаблюють єдність Альянсу.
Якщо Росія здійснить обмежену атаку на невелику територію однієї з країн НАТО, а союзники не дадуть негайної військової відповіді через побоювання ядерної ескалації або внутрішні політичні суперечності, це, на думку Кремля, може поставити під сумнів дієвість статті 5 Північноатлантичного договору.
Саме такі висновки містяться у доповіді Атлантичної ради «Наступний крок Путіна? П’ять сценаріїв російського нападу, до яких має готуватися Європа», автором якої є військовий експерт Річард Хукер.
Читайте також: Путін бачить «вікно можливостей» до осені: в The Independent назвали три тривожні сигнали для Європи
П’ять можливих сценаріїв
1. Прорив сухопутного коридору до Калінінграда
Найнебезпечнішим для самої Росії експерти називають сценарій наступу через територію Литви з боку Білорусі. Метою може стати створення прямого сухопутного сполучення між Калінінградською областю та основною територією РФ. Такий крок фактично ізолював би країни Балтії від решти союзників, однак майже гарантовано призвів би до прямого військового зіткнення з Польщею та всім НАТО.
2. Захоплення острова Готланд
Другим варіантом називають шведський острів Готланд, який займає стратегічне положення в центрі Балтійського моря. Контроль над ним дозволив би Росії значно ускладнити морські та повітряні перевезення НАТО, розгорнути системи протиповітряної оборони й ракетне озброєння, а також посилити тиск на Швецію після її вступу до Альянсу.
3. Гібридний сценарій у Нарві
У прикордонному естонському місті Нарва проживає значна кількість етнічних росіян. Саме тому, на думку авторів доповіді, Москва могла б використати вже знайомий сценарій із застосуванням диверсантів, агентів впливу та інформаційних операцій. У такому випадку Росія могла б спробувати організувати масові заворушення, захоплення адміністративних будівель і проголосити чергову «народну республіку», як це відбувалося у Криму та на Донбасі у 2014 році.
4. Блискавичне захоплення Аландських островів
Ще одним варіантом аналітики називають Аландський архіпелаг, який належить Фінляндії та має демілітаризований статус. Раптовий морський десант, на думку експертів, міг би забезпечити Кремлю контроль над важливими морськими шляхами між Гельсінкі та Стокгольмом і водночас стати серйозним викликом для нового члена НАТО.
5. Операція на Шпіцбергені
Найімовірнішим сценарієм у доповіді називають події навколо норвезького архіпелагу Шпіцберген (Свальбард), який має особливий міжнародний статус згідно з договором 1920 року. Росія вже багато років підтримує там постійну присутність у селищі Баренцбург і регулярно звинувачує Норвегію у порушенні міжнародних домовленостей.
За оцінкою авторів доповіді, можливий сценарій міг би початися із диверсій проти підводних кабелів зв’язку, після чого групи спецпризначення під виглядом цивільних осіб спробували б захопити єдиний аеропорт архіпелагу. Надалі на острови могли б бути перекинуті підрозділи морської піхоти Північного флоту, які взяли б під контроль порти та ключову інфраструктуру. Після цього Росія могла б швидко розгорнути системи ППО та протикорабельні комплекси, створивши зону, доступ до якої для сил НАТО був би значно ускладнений.
На завершальному етапі Москва, як припускають експерти, могла б заявити, що її дії мають «тимчасовий» характер і спрямовані виключно на захист російських громадян, одночасно пригрозивши жорсткою відповіддю, включно із застосуванням тактичної ядерної зброї, у разі спроби силового повернення архіпелагу.
Аналітики Атлантичної ради вважають, що головною метою подібної операції було б не стільки захоплення території, скільки перевірка готовності НАТО виконати свої союзницькі зобов’язання. Якщо Альянс обмежився б лише санкціями та дипломатичними заходами, це, на думку авторів доповіді, могло б завдати серйозного удару по довірі до механізму колективної оборони.
