Попередній досвід свідчить, що союзники нерідко передають значно менше коштів, ніж декларують у своїх зобов’язаннях
Країни НАТО під час саміту в Туреччині взяли на себе зобов’язання надати Україні щонайменше 140 млрд євро військової допомоги протягом 2026–2027 років. Водночас швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ) сумнівається, що цей масштабний план буде реалізований у повному обсязі.
Автори матеріалу зазначають, що сама поява конкретної суми у фінальній декларації саміту вже стала важливим кроком. Якщо торік документ містив лише загальні заяви про підтримку України, то цього разу союзники вперше зафіксували чіткий фінансовий орієнтир.
Разом із тим видання звертає увагу, що основний фінансовий тягар тепер фактично покладається на європейських союзників і Канаду. Нова адміністрація США припинила пряме фінансування України та не приховує цього, тому вперше обсяг майбутньої допомоги в офіційних документах Альянсу вказано саме в євро, а не в доларах.
За інформацією NZZ, із запланованих на 2026 рік 70 млрд євро близько 30 млрд має забезпечити кредитна програма Європейського Союзу. Решту 40 млрд повинні профінансувати держави-члени НАТО. Водночас наразі немає повної прозорості щодо того, як саме країни виконуватимуть свої зобов’язання. Деякі дипломати в штаб-квартирі Альянсу виступають за публічне оприлюднення інформації про внесок кожної держави, щоб застосовувати принцип «назвати і присоромити» до тих, хто не дотримується обіцяних обсягів допомоги.
Читайте також: Чому Трамп не поспішає із санкціями проти Росії: у NYT пояснили причину
Дані Кільського інституту світової економіки свідчать, що з січня по квітень 2026 року європейські країни передали Україні військову допомогу майже на 10 млрд євро. Найбільшими донорами залишаються Німеччина та Велика Британія, тоді як Швеція також істотно наростила свою підтримку. Водночас Франція, Італія та Іспанія після 2025 року майже не оголошували нових великих пакетів військової допомоги, хоча рішення саміту передбачає справедливий розподіл навантаження між союзниками.
На думку авторів публікації, зібрати додаткові 40 млрд євро військової допомоги від європейських партнерів цілком реально, хоча це буде непростим завданням. Зокрема, Німеччина вже передбачила у своєму бюджеті 11,5 млрд євро на підтримку України у 2026 році, Велика Британія планує виділити близько 4,4 млрд євро, а Норвегія — приблизно 7,6 млрд євро, причому понад 80% цієї суми призначено саме для військових потреб.
Однак NZZ наголошує, що головною проблемою залишається не обсяг обіцянок, а їхнє виконання. За підрахунками Кільського інституту, за чотири з половиною роки повномасштабної війни інституції ЄС та країни-члени задекларували для України допомогу приблизно на 400 млрд євро, але станом на кінець квітня Київ фактично отримав лише близько 180 млрд євро.
Саме тому, підсумовує видання, нинішні обіцянки НАТО можуть виявитися надто оптимістичними. Попередній досвід демонструє, що між оголошеними пакетами допомоги та їх реальною реалізацією часто існує значний розрив, а тому головним випробуванням для союзників стане не ухвалення нових зобов’язань, а їх своєчасне та повне виконання.
