Після зміни влади в Угорщині інші держави Євросоюзу дедалі частіше відстоюють власні економічні інтереси, через що погодження нового пакета санкцій ускладнилося
Після відходу Віктора Орбана з посади прем’єр-міністра Угорщини процес погодження нових санкцій Європейського Союзу проти Росії не став простішим. Навпаки, тепер окремі країни-члени відкрито домагаються пом’якшення або виключення окремих обмежень, щоб захистити власні економічні інтереси. Про це повідомляє Politico.
За інформацією видання, посли країн ЄС у середу знову спробують погодити 21-й пакет санкцій проти РФ — перший після зміни влади в Будапешті. Переговорам передували численні дискусії, під час яких уряди держав-членів наполягли на послабленні або повному виключенні низки положень, що стосуються енергетики, банківського сектору, судноплавства та рибної промисловості.
Журналісти зазначають, що протягом багатьох років саме Орбан був головною перешкодою для ухвалення нових санкцій. Його готовність блокувати рішення фактично дозволяла іншим столицям приховувати власне небажання підтримувати жорсткіші заходи проти Москви. Після того як новим прем’єром Угорщини став Петер Мадяр, ця можливість зникла, і тепер країни, які мають заперечення, змушені озвучувати їх відкрито.
«Було несподіванкою і розчаруванням те, скільки держав-членів гальмували цей процес. Надзвичайно важливо й надалі посилювати санкції ЄС проти Росії саме зараз, коли Росія починає відчувати тиск війни як у своїй внутрішній економіці, так і в суспільних настроях», — заявив фінський депутат Європарламенту та голова делегації Європарламенту у зв’язках із Росією Вілле Нійністьо.
Попри суперечки, дипломати очікують, що пакет зрештою буде погоджений, хоча для цього, ймовірно, доведеться піти на додаткові компроміси. Як повідомили Politico сім співрозмовників, які беруть участь у переговорах, низку запропонованих санкцій уже було істотно пом’якшено або повністю вилучено з документа.
Видання нагадує, що 21-й пакет санкцій представила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн ще у червні. Дипломати визнають, що після 20 попередніх пакетів ЄС практично вичерпав найпростіші варіанти санкцій, а подальше посилення обмежень дедалі більше зачіпає інтереси окремих держав. Оскільки санкції можуть бути ухвалені лише одноголосно всіма 27 країнами-членами, будь-які заперечення здатні затримати весь процес.
«Тепер дедалі частіше доводиться зіштовхуватися з індивідуальними інтересами окремих держав-членів, тому потрібно знаходити баланс», — пояснив один із дипломатів ЄС.
Чому заперечує Греція
Однією з головних перепон стала позиція Греції. Афіни виступають проти заборони європейським компаніям перевозити російський скраплений природний газ до третіх країн. Причиною є побоювання щодо негативних наслідків для грецького судноплавного бізнесу. Саме грецькі компанії контролюють значну частину світового торговельного флоту, зокрема судна, які транспортують російський СПГ.
За словами дипломатів, грецький представник попередив, що така заборона може змусити судновласників переводити флот під прапори інших держав, де контролювати виконання санкцій буде значно складніше.
Крім того, разом із Мальтою та Кіпром Греція висловлює сумніви щодо продовження заморожування граничної ціни на російську нафту на рівні 44,10 долара за барель. Очікується, що компроміс із цього питання буде знайдено лише після врегулювання суперечки щодо перевезень СПГ.
Австрія захищає Raiffeisen
Ще одним складним питанням стала позиція Австрії, яка відстоює інтереси банку Raiffeisen. Фінансова установа вимагає компенсації після того, як Росія фактично позбавила її активів на суму 2,44 млрд євро. За даними Politico, саме ця проблема вперше стала причиною затримки погодження санкцій буквально на фінальному етапі переговорів.
У відповідь Європейська комісія пообіцяла Відню розглянути це питання під час підготовки одного з наступних санкційних пакетів.
Крім того, кілька держав домоглися виключення із проєкту плану щодо поступової відмови від імпорту російської риби. Початково ЄС планував заборонити ввезення тріски, пікші та минтаю, однак після заперечень окремих урядів цю ідею відклали. Причиною стали побоювання щодо можливого зростання цін для споживачів і негативного впливу на європейську рибопереробну галузь.
Читайте також: Чому Трамп не поспішає із санкціями проти Росії: у NYT пояснили причину
Болгарія виступила проти санкцій щодо патріарха Кирила
Перші редакції 21-го пакета також передбачали персональні санкції проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. Однак Болгарія категорично виступила проти такого рішення. Подібні застереження висловила й Італія, а один із дипломатів повідомив Politico, що Ватикан також не підтримував ідею санкцій щодо предстоятеля іншої християнської церкви. У результаті ім’я Кирила було виключено з фінальної версії документа.
Франція та Італія пом’якшили ще одну норму
Франція та Італія також домоглися послаблення обмежень щодо колишніх російських військовослужбовців. Обидві країни пояснили свою позицію тим, що механізм визначення осіб, на яких мають поширюватися нові візові обмеження, поки що недостатньо відпрацьований для практичного застосування. Через це відповідні положення були істотно змінені.
Попри численні поступки, проєкт санкцій усе ж містить низку масштабних заходів. Документ передбачає відключення ще десятків російських банків від системи SWIFT, а також запровадження заборони на в’їзд до ЄС більш ніж для 250 осіб. Це може стати найбільшим розширенням санкційного списку з 2023 року.
«Якщо врахувати заморожування граничної ціни на нафту та візові обмеження для військових, це доволі амбітний пакет», — зазначив один із європейських дипломатів.
Водночас співрозмовники Politico визнають, що численні винятки та компроміси зруйнували очікування, ніби відхід Орбана автоматично спростить ухвалення нових санкцій проти Росії.
«Орбан був складним партнером, але насправді він ніколи не блокував санкційні пакети повністю», — підсумував один із дипломатів ЄС.














