До переліку пропонують включити Софію Київську, Києво-Печерську лавру, Кам’янець-Подільську фортецю та інші історичні пам’ятки
У Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти, внесені президентом України, які мають запровадити окремий правовий статус для національних святинь Українського народу. Документи передбачають включення до спеціального переліку 23 визначних об’єктів культурної спадщини, посилення їхньої охорони та встановлення суворішої відповідальності за пошкодження або знищення.
Йдеться про законопроєкт №15550 «Про захист національних святинь Українського народу» та законопроєкт №15551, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу і посилити відповідальність за злочини проти таких об’єктів.
Перший документ визначає національну святиню Українського народу як пам’ятку культурної спадщини національного значення та/або об’єкт всесвітньої спадщини, який має виняткове історичне, культурне, наукове чи релігійне значення для українського народу та державності.
Статус національної святині пропонується надавати шляхом внесення об’єкта до спеціального переліку, затвердженого законом. Після цього така пам’ятка підлягатиме особливій державній охороні та захисту.
Які об’єкти зможуть отримати статус національної святині
Для включення до переліку об’єкт має бути пам’яткою культурної спадщини національного значення або об’єктом всесвітньої спадщини, а також відповідати щонайменше двом додатковим критеріям.
Зокрема, враховуватиметься вік пам’ятки — понад сто років, її значення для історичної пам’яті, духовності та культури українців, роль у формуванні державності й національної ідентичності, а також унікальність і незамінність для культурної спадщини України.
Окремим критерієм стане безпосередній зв’язок об’єкта з визначними історичними, культурними, релігійними, військово-політичними чи іншими державотворчими подіями. Також враховуватиметься зв’язок із життям і діяльністю видатних особистостей, які зробили значний внесок у розвиток української державності, науки, освіти, культури та духовного життя.
Як держава охоронятиме національні святині
Законопроєкт передбачає, що держава повинна вживати заходів для недопущення знищення, руйнування або пошкодження національних святинь, а також усувати потенційні загрози для таких об’єктів і не допускати зміни їхнього історичного планування.
Окремо передбачена міжнародна співпраця у сфері захисту святинь. Уповноважені державні органи мають домагатися притягнення держави-агресора або держави-окупанта до міжнародно-правової відповідальності за руйнування чи пошкодження об’єктів, що отримають цей статус.
Крім того, президент зможе створити Раду з питань національних святинь. Вона матиме статус консультативно-дорадчого органу та, серед іншого, розглядатиме пропозиції щодо відповідності пам’яток критеріям для включення до переліку.
Читайте також: На Львівщині туристам відкриють палац Гредлів, побудований в XIX столітті
Які 23 об’єкти пропонують визнати національними святинями
До переліку, наведеного у додатку до законопроєкту, увійшли:
- Софія Київська у Києві;
- ансамбль Києво-Печерської лаври у Києві;
- Херсонес Таврійський у Севастополі;
- комплекс споруд Почаївської Свято-Успенської лаври у Почаєві;
- собор Святого Юра у Львові;
- Чернеча гора з могилою Тараса Шевченка у Каневі;
- комплекс Ханського палацу та Велика мечеть у Бахчисараї;
- фундаменти Успенського собору в селі Крилос Івано-Франківської області;
- Спасо-Преображенський собор у Чернігові;
- Святогірська лавра у Святогірську;
- Резиденція митрополитів Буковини і Далмації у Чернівцях;
- замок Любарта у Луцьку;
- Кам’янець-Подільська фортеця;
- Хотинська фортеця;
- Аккерманська фортеця у Білгороді-Дністровському;
- Кармелітський монастир у Бердичеві;
- замок «Паланок» у Мукачеві;
- Іллінська церква з дзвіницею у Суботові;
- меморіальний комплекс Григорія Сковороди у Сковородинівці;
- цитадель Батуринської фортеці та палац Кирила Розумовського у Батурині;
- Холодний Яр у селі Мельники Черкаської області;
- історико-культурний комплекс «Запорізька Січ» на Хортиці;
- місце бою під Крутами у селі Пам’ятне Чернігівської області.
Яке покарання пропонують за пошкодження святинь
Другий президентський законопроєкт передбачає зміни до Кримінального кодексу. За умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єкта культурної спадщини чи його частини, якщо йдеться про національну святиню Українського народу, пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Додатково суд зможе позбавити винного права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідальність також передбачається за незаконні археологічні розвідки, розкопки, земляні або підводні роботи на археологічних об’єктах, що належать до національних святинь.
За такі порушення пропонується штраф від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 тисячі гривень, пробаційний нагляд на строк до двох років або обмеження волі на такий самий термін. Також можливе додаткове позбавлення права обіймати окремі посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.
