Ідея з’єднати Сицилію з материковою частиною країни існує ще з часів Стародавнього Риму, однак сучасний проєкт викликає серйозні суперечки серед інженерів, сейсмологів та екологів
В Італії знову повернулися до масштабного проєкту будівництва мосту через Мессінську протоку, який має з’єднати Сицилію з материковою частиною країни. Ідея такого переходу існує вже понад дві тисячі років, однак реалізувати її досі не вдалося. Сучасні плани також викликають чимало суперечок через високу вартість, складні геологічні умови, загрозу землетрусів та можливий вплив на довкілля, пише The Guardian.
Історія спроб подолати Мессінську протоку суходолом сягає ще античності. За свідченням Плінія Старшого, у 251 році до нашої ери римляни створили тимчасову переправу з човнів і бочок, якою перевезли 140 бойових слонів, захоплених у карфагенян.
У наступні століття до ідеї постійного мосту поверталися неодноразово. У XX столітті її підтримував Беніто Муссоліні, а пізніше одним із головних прихильників проєкту став Сільвіо Берлусконі. Чергового імпульсу задум отримав у 2022 році, коли міністр інфраструктури та транспорту Італії Маттео Сальвіні оголосив його одним із пріоритетних інфраструктурних проєктів країни.
Нинішню вартість будівництва оцінюють приблизно у 13,5 млрд євро. Терміни початку робіт уже кілька разів переносили. Спочатку будівництво хотіли розпочати у 2024 році, потім старт відклали на початок 2025-го, а згодом – на 2026 рік. У лютому Сальвіні заявляв, що роботи можуть стартувати влітку, однак у районі Торре-Фаро на північному сході Сицилії поки що немає помітних ознак масштабного будівництва.
Для реалізації проєкту влада планує вилучити понад 400 об’єктів нерухомості. Саме Торре-Фаро має стати однією з точок, між якими простягнеться майбутній міст. На протилежному боці протоки він виходитиме до Вілла-Сан-Джованні в Калабрії.
Якщо міст усе ж зведуть за нинішнім проєктом, він стане найдовшим підвісним мостом у світі. Довжина його центрального прольоту має становити близько 3,3 км. На конструкції планують облаштувати шість автомобільних смуг, дві службові смуги та дві залізничні колії. За масштабами такого підвісного мосту наразі немає ніде у світі.
Саме рекордні розміри конструкції викликають особливе занепокоєння у частини фахівців. Колишній декан інженерного факультету Університету Катанії Антоніно Різітано заявив, що сучасні технології, на його думку, не дозволяють повноцінно перевірити надійність основних підвісних тросів необхідної довжини.
«Якщо ви не можете випробувати підвісні троси, ви не можете побудувати його. З огляду на сучасні наукові знання нинішній проєкт технічно нездійсненний», – зазначив науковець.
Водночас компанія Webuild, якій доручено будівництво, запевняє, що подібні зауваження вже аналізувалися. У компанії посилаються на технічний звіт 2025 року, в якому, за її твердженням, ці ризики були розглянуті та спростовані.
Читайте також: У Римі через обміління Тибру з-під води знову показався міст Нерона
Не менш серйозною проблемою залишається висока сейсмічна активність регіону. Геолог Карло Дольоні зазначає, що лише за останні 40 років у межах 40 кілометрів від запланованого місця будівництва зареєстрували понад 5 тисяч землетрусів невеликої магнітуди. Крім того, Сицилія продовжує повільно віддалятися від материкової частини Італії.
Розробники проєкту наполягають, що конструкція розрахована на надзвичайні навантаження і зможе витримувати землетруси магнітудою до 7,1. Проте на початку серпня італійський Вищий комітет громадських робіт висунув понад 100 вимог, які необхідно виконати перед реалізацією проєкту. Значна частина з них стосується сейсмостійкості, безпеки конструкції та додаткового тестування будівельних матеріалів.
Окремі побоювання висловлюють екологи. Район Мессінської протоки є важливим міграційним коридором для птахів, а також середовищем існування морських ссавців. За оцінками природоохоронців, лише протягом шести тижнів весняної міграції через територію, де планують звести міст, можуть пролітати мільйони птахів.
Проти будівництва виступає і частина місцевих жителів, зокрема власники будинків, які мають вилучити. Вони побоюються, що навіть у разі зупинення самого проєкту масштабні підготовчі роботи, прокладання доріг та спорудження віадуків можуть назавжди змінити навколишній ландшафт.
Активістка Маріелла Вальбруцці, яка понад десять років виступає проти мосту, наголосила, що головна загроза полягає не лише у самій конструкції.
«Мене турбує те, що роботи на дорогах і віадуках можуть все одно розпочатися, залишивши цей заповідний ландшафт похованим під бетоном, з мостом чи без нього», – сказала вона.
Таким чином, проєкт, до якого Італія в різних формах повертається вже понад два тисячоліття, знову опинився на роздоріжжі. Влада називає майбутній міст стратегічно важливим для транспортного сполучення із Сицилією, тоді як критики вимагають довести його технічну безпечність та мінімізувати можливі екологічні наслідки.
