Удари по ключових портах Приморськ і Усть-Луга коштували російським експортерам майже мільярд доларів недоотриманого доходу
Українські безпілотники дедалі відчутніше впливають на нафтові доходи Росії, не дозволяючи їй повною мірою скористатися високими цінами на енергоносії, які зросли через конфлікт на Близькому Сході. Водночас ці атаки виявляють слабкі місця російської системи протиповітряної оборони. Про це повідомляє Financial Times.
Попри те, що ціна на нафту марки Brent перевищує позначку у 100 доларів за барель, удари по двох ключових експортних хабах у Балтійському морі можуть суттєво скоротити прибутки Кремля. Йдеться про порти Приморськ і Усть-Луга, через які проходить понад 40% російського морського експорту сирої нафти.
За оцінкою голови енергетичного та кліматичного напряму Київської школи економіки Бориса Додонова, лише п’ять атак на ці об’єкти спричинили близько 970 мільйонів доларів втрат для російських експортерів за тиждень до 20 березня. Зокрема, у Приморську внаслідок ударів було знищено нафту приблизно на 200 мільйонів доларів, повідомляють джерела із західних служб безпеки.
Експерти зазначають, що робота терміналів може відновитися відносно швидко, проте повне відновлення пошкодженої інфраструктури триватиме значно довше. За словами аналітика Seala AI Володимира Нікітіна, ремонт резервуарів без втрати експортних можливостей може зайняти місяці, а відновлення технологічних ліній на об’єкті «Новатек» в Усть-Лузі — понад місяць.
Тим часом губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко визнав, що ситуація навколо атакованих об’єктів залишається складною, а інтенсивність ударів безпілотників не зменшується.
Читайте також: Українське озброєння виходить на глобальний ринок: що саме приваблює партнерів – експерт
Україна посилює перевагу у далекобійних ударах
Остання хвиля атак свідчить про те, що Україна досягла значного прогресу у створенні далекобійних безпілотників і наразі випереджає Росію у цій сфері. Це відбувається навіть попри постійні спроби РФ завдавати ударів по українських виробничих потужностях.
Джерело, близьке до російського оборонного відомства, зазначило, що ситуація може ще більше погіршитися для Москви у разі регулярного застосування Україною крилатих і балістичних ракет.
Росія, зі свого боку, намагається посилити захист стратегічних об’єктів, використовуючи багаторівневу систему оборони — від засобів радіоелектронної боротьби до фізичних бар’єрів і навіть залучення резервістів. Проте ці заходи виявляються недостатніми проти сучасних українських дронів.
Зокрема, «Роснефть» застосовує власні системи РЕБ, розраховані на придушення безпілотників, які керуються дистанційно та літають на певній висоті. Втім, за даними української розвідувальної компанії Dallas, ці системи майже неефективні проти нових моделей дронів, що діють автономно за запрограмованими маршрутами без використання радіозв’язку.
Спроби Кремля залучити резервістів до захисту критичної інфраструктури також викликають скепсис навіть серед російського бізнесу. Один із високопоставлених підприємців зазначив, що компаніям доводиться самостійно інвестувати значні кошти у захисні заходи — від встановлення спеціальних веж до натягування захисних сіток між ними. За його словами, на це вже витрачено щонайменше 1,5 мільярда рублів, і держава практично не надала допомоги.
