Серед головних акцентів — активна участь у переговорах та управлінські реформи
Перші сто днів Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента ознаменувалися курсом на практичні кроки та прагненням зробити державну систему більш проактивною. Його підхід базується на ідеї, що саме конкретні дії та їхні наслідки формують результат, а не гучні заяви.
Цю філософію він озвучував і публічно, зокрема під час зустрічі зі студентами Kyiv School of Economics. За оцінками аналітиків, саме вона стала визначальною для стилю роботи Банкової впродовж перших місяців: мінімум декларацій — максимум практичних рішень.
Одним із ключових напрямів стала трансформація участі України у переговорних процесах. Йдеться не просто про присутність, а про спробу змінити сам підхід — від формальності до досягнення конкретних результатів, із посиленням ролі України як повноцінного гравця міжнародного діалогу.
Водночас було централізовано процес обміну полоненими. За цей час додому вдалося повернути 659 українців, а гуманітарний напрям інтегрували у ширший дипломатичний контекст. У результаті питання звільнення полонених дедалі частіше розглядаються на міжнародному рівні за участі партнерів.
На зовнішньополітичному фронті важливим кроком стала підготовка стратегії розширення присутності України в Африці. Після координації між МЗС, СЗР і ГУР було окреслено курс на системну роботу з країнами континенту та Глобального Півдня — із визначенням ключових інтересів і механізмів їх просування.
Серед внутрішніх ініціатив — створення Національного пантеону. Проєкт передбачає повернення на Батьківщину останків видатних українців та формування у столиці символічного простору історичної пам’яті. Вже ідентифіковано десятки поховань за кордоном.
Економічний блок також зазнав змін. Буданов очолив Раду з підтримки підприємництва, задекларувавши новий підхід, у якому економіка розглядається як частина національної безпеки. У цьому контексті держава має перейти від ролі контролера до партнера бізнесу.
У соціальній політиці акцент зроблено на програмі доступного житла «єОселя». Вона вже охопила понад 24 тисячі сімей і розглядається як інструмент повернення громадян, підтримки військових та стимулювання економічного відновлення.
Читайте також: Україна зміцнює позиції на Близькому Сході та демонструє незалежність від тиску США — Bloomberg
Не менш важливим напрямом залишається збереження культурної спадщини. Культуру розглядають не лише як гуманітарну сферу, а як елемент безпеки та інструмент міжнародного позиціювання України.
У ветеранській політиці ініційовано зміну підходу: замість виключно соціальної підтримки — інтеграція ветеранів як активного ресурсу держави, зокрема у відбудові країни та розвитку громад.
Окрему увагу приділено взаємодії з релігійними організаціями. Церкву розглядають як партнера у гуманітарній сфері, підтримці військових та протидії російському впливу.
Ключовим управлінським кроком стало переформатування роботи Офісу президента. Йдеться про зниження внутрішніх конфліктів, посилення координації та більш відкриту взаємодію з парламентом.
У підсумку головні зміни можна звести до трьох принципів: оперативність ухвалення рішень, чітка система відповідальності та опора на глибоку аналітику. Саме це, за оцінками, свідчить про перехід Офісу президента до більш проактивної моделі управління з фокусом на результат.
