Країни блоку прагнуть чітко визначити, як працюватиме взаємна допомога у разі загрози
Європейський Союз активізував роботу над створенням нової системи спільної оборони, яка дозволить ефективно реагувати на загрози навіть без прямої участі Сполучених Штатів. За інформацією джерел Bloomberg, у Брюсселі розробляють механізм колективної відповіді на випадок нападу на будь-яку державу-члена.
Йдеться не лише про класичні військові загрози, а й про сучасні виклики, зокрема кібератаки або використання так званої «міграційної зброї», яку раніше застосовував режим Білорусі на кордоні з Польщею. Усі ці сценарії планують включити до нової системи реагування, що передбачатиме координацію дій між країнами ЄС.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта повідомив, що глава європейської дипломатії Кая Каллас представила ці напрацювання лідерам країн під час неформальної вечері на саміті ЄС на Кіпрі. За її словами, головне завдання – зробити механізм взаємної оборони не лише декларативним, а практично дієвим.
Ініціатива отримала підтримку серед лідерів ЄС. Президент Кіпру Нікос Христодулідіс підкреслив, що для його країни питання посилення оборонної співпраці є особливо актуальним. Кіпр не входить до НАТО і водночас розташований поблизу нестабільного Близького Сходу. Зокрема, нещодавно іранський безпілотник атакував британську військову базу на острові, що лише підкреслює рівень ризиків.
Христодулідіс також звернув увагу на практичні аспекти застосування статті 42.7 Договору про ЄС, яка передбачає взаємну оборону. За його словами, досі залишається відкритим питання, які саме країни і в якій послідовності реагуватимуть у разі активації цього механізму.
Відповідно до цієї статті, якщо одна з держав-членів стає жертвою збройної агресії, інші країни зобов’язані надати їй допомогу всіма доступними засобами. Формально це положення навіть ширше за аналогічну норму НАТО, адже не обмежує перелік можливих дій.
Читайте також: Словенія може провести референдум щодо виходу з НАТО: спікер парламенту заявив про зміну курсу
Втім, як зазначають експерти, Євросоюз наразі не має такої потужної військової інфраструктури, як Альянс, який значною мірою спирається на ресурси США. До того ж стаття 42.7 застосовувалася лише один раз – після терактів у Франції у 2015 році.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також визнала, що нинішні положення договору залишають багато невизначеностей. За її словами, досі чітко не прописано, хто саме і яким чином має діяти у кризовій ситуації.
У Брюсселі розраховують, що новий підхід дозволить усунути ці прогалини та зробити систему колективної безпеки ЄС більш зрозумілою, швидкою та ефективною в умовах сучасних загроз.
