Колишній генсек НАТО був готовий повернути систему безпеки в Європі до параметрів 1997 року
У 2021 році тодішній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вів перемовини з Росією щодо можливого виведення сил Альянсу зі Східної Європи та створення так званої «буферної зони» в країнах Балтії.
Про це повідомляє Baltic Sentinel, посилаючись на мемуари політика. У книзі, за даними видання, описано переговори з Кремлем, про які балтійські держави навіть не були поінформовані.
Зокрема, восени 2021 року Столтенберг зустрічався з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, де, серед іншого, обговорювалася ініціатива Москви щодо створення «буферної зони».
Як зазначає видання, подібні кроки фактично ігнорували позицію Польщі та країн Балтії, які виступали проти будь-яких поступок Росії. Йшлося про можливе повернення європейської системи безпеки до меж, що існували до 1997 року.
Втім, у Кремлі від цієї ідеї відмовилися, наполягаючи на повному контролі над регіоном. Під час засідання Ради Росія–НАТО у січні 2022 року Москва дала зрозуміти, що її вимоги не підлягають обговоренню і мають бути прийняті без змін.
У своїх мемуарах Столтенберг також пояснює, що його підхід до відносин із Росією значною мірою сформувався під впливом батька — колишнього міністра закордонних справ Норвегії, який виступав за діалог із Кремлем навіть у період Холодної війни. Сам ексгенсек наголошує, що намагався зберігати контакти з Росією навіть після анексії Криму у 2014 році.
Читайте також: Новий пакет допомоги Україні 2026 — що передадуть партнери
Трамп і НАТО
Окремо Столтенберг згадав про реальну загрозу виходу США з НАТО під час президентства Дональда Трампа. За його словами, відповідні сценарії серйозно опрацьовувалися, що могло поставити під загрозу існування Альянсу.
Водночас він назвав це парадоксом: саме в період Трампа військова присутність США в Європі зросла, а країни-члени НАТО почали активніше збільшувати оборонні витрати.
Вторгнення РФ в Україну
Столтенберг також зазначив, що ще восени 2021 року американська сторона попереджала про можливе вторгнення Росії в Україну. Проте тоді Франція та Німеччина сприймали ці оцінки як перебільшені й закликали уникати загострення ситуації.
Він також визнав, що на початку повномасштабної війни відмовив президенту України Володимиру Зеленському у посиленні протиповітряної оборони, згадавши: «Я сказав йому ні у найважчий момент».
