На думку автора, західні країни помилково розраховують, що після завершення війни Росія змінить свій політичний курс і стане передбачуванішою державою
Незалежно від того, коли завершиться війна Росії проти України і на яких умовах буде досягнуто миру, Кремль навряд чи перестане становити загрозу для інших країн. Водночас західні уряди, на думку журналіста-міжнародника Дена Сліта, досі будують свої довгострокові плани, виходячи з припущення, що після війни Росія зміниться. Про це він пише у колонці для The Independent.
Автор зазначає, що на Заході досі поширена думка, ніби тривалий економічний тиск, санкції та військові невдачі змусять Москву переглянути свою політику або навіть призведуть до краху нинішнього політичного режиму. Однак, на його переконання, такі очікування не враховують внутрішніх процесів, які роками формували сучасну російську державу.
Як наголошує Сліт, Росія вже давно стикається з комплексом системних проблем. Серед них – скорочення кількості працездатного населення, зниження темпів зростання продуктивності праці, дедалі більша концентрація інвестицій у державному секторі та поступове зменшення ролі доходів від експорту енергоносіїв для наповнення бюджету. Одночасно політична система країни стала ще більш централізованою, а економічний успіх дедалі сильніше залежить від лояльності до влади.
Повномасштабне вторгнення в Україну, за словами автора, лише поглибило ці тенденції. Мобілізація та масовий виїзд громадян за кордон загострили дефіцит робочої сили, військові витрати почали витісняти інвестиції в цивільну економіку та соціальну сферу, а силові структури дедалі активніше конкурують між собою за людські ресурси.
Окремою проблемою журналіст називає окуповані українські території. На його думку, вони потребують значних фінансових та адміністративних витрат, однак не забезпечують Росії відчутних економічних переваг. У сукупності всі ці фактори не існують окремо, а взаємно підсилюють один одного.
«Ці чинники не діють окремо один від одного. Вони накопичуються та взаємно посилюються», – підкреслює автор.
Читайте також: Росія і Китай поглиблюють військовий союз та готуються до можливого глобального конфлікту, – Der Spiegel
Сліт також пояснює, чому, на його думку, зовнішній тиск не призводить у Росії до результатів, характерних для демократичних держав. Якщо в демократіях економічні чи політичні труднощі часто стають поштовхом до реформ або пошуку компромісів, то російська модель влади, навпаки, будується на ідеї постійного протистояння із зовнішнім світом.
«Тиск не є свідченням того, що нинішній курс неправильний. Це є свідченням того, що загроза реальна», – так, за словами журналіста, російська влада пояснює суспільству свою політику.
На думку автора, у найближчі роки Кремль, найімовірніше, робитиме ставку не на масштабні воєнні кампанії, а на дешевші та ефективніші методи впливу. Йдеться про кібератаки, диверсії, інформаційні операції, використання енергетичних важелів, а також діяльність через посередників і проксі-структури.
Підсумовуючи, журналіст закликає західні держави не розраховувати на швидке повернення до довоєнної моделі відносин із Росією. На його думку, зміцнення критичної інфраструктури, демократичних інститутів і підготовка до довгострокових ризиків, пов’язаних із політикою Кремля, мають стати постійною складовою стратегії Заходу, а не тимчасовою реакцією на нинішню війну.
