Парламент вже розглядає відповідний закон, але реалізація масштабної реновації залежить від безпеки, фінансів і згоди мешканців
В Україні питання оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих «хрущовок», залишається відкритим і складним. Попри те, що відповідний законопроєкт уже ухвалено в першому читанні, його подальша доля та реальне впровадження напряму залежать від низки факторів — від війни до готовності самих мешканців до змін.
Про це заявила народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Олена Шуляк. За її словами, ще до початку повномасштабної війни Україна фактично підійшла до створення законодавчої бази для комплексної реновації старих будинків.
У великих містах країни, таких як Київ, Дніпро чи Харків, тисячі «хрущовок» поступово втрачають придатність до експлуатації. Водночас міжнародний досвід — зокрема країн Балтії та Німеччини — демонструє, що такі квартали можна ефективно оновлювати або перебудовувати. Проте війна змусила відкласти ці плани на невизначений час.
Як пояснила Шуляк, нинішній законопроєкт потребує доопрацювання і має враховувати цілий комплекс критеріїв. Йдеться не лише про технічний стан будівель, а й про енергоефективність, економічну доцільність і містобудівну логіку розвитку територій. Важливо також визначити, хто саме прийматиме остаточне рішення про знесення або реконструкцію конкретного будинку.
Однією з головних перепон залишається необхідність отримання згоди мешканців. Навіть якщо більшість підтримує реновацію, процес може зупинитися через незгоду окремих власників квартир. Це створює юридичні та соціальні труднощі, які поки що не мають простого вирішення.
Читайте також: Частині українців доведеться сплатити податок на «зайві» квадратні метри: кого це стосується
Не менш складною є і сама процедура реконструкції. Вона передбачає тимчасове відселення людей, що потребує значних ресурсів, чіткої організації та довіри до влади. У нинішніх умовах більшість міст не готові ставити такі проєкти в пріоритет, адже основна увага зосереджена на безпеці та відновленні критичної інфраструктури.
Водночас, за словами депутатки, це не означає, що питання відкладене назавжди. Уже зараз місцева влада має готуватися до майбутніх змін — розробляти програми реновації, проводити оцінку житлового фонду та планувати можливі сценарії перебудови кварталів.
Очікується, що активна фаза оновлення «хрущовок» стане можливою після покращення безпекової ситуації та стабілізації економіки. Тоді міста, які заздалегідь підготують відповідні проєкти, зможуть швидше перейти до практичної реалізації масштабної модернізації житла.
