Мова держави-агресора більше не матиме спеціального статусу в межах механізмів захисту, передбачених для національних спільнот і корінних народів
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4699-IX, який виключає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Таким чином держава офіційно припинила поширювати на російську мову спеціальні механізми захисту, передбачені міжнародним документом для підтримки мовних спільнот, які потребують збереження та розвитку.
Про підписання закону повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. За його словами, це рішення є логічним кроком в умовах повномасштабної війни та відповідає як інтересам захисту українського мовного простору, так і європейським підходам до підтримки мовного різноманіття.
«Російську мову вилучено з переліку мов, до яких Україна застосовує положення Хартії. Це справедливе й закономірне рішення. Мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот», – наголосив Стефанчук.
Він також підкреслив, що Україна продовжує гарантувати права представників різних національних спільнот, однак водночас позбавляє російську мову особливих переваг, які історично використовувалися як інструмент політичного та культурного впливу Москви.
Читайте також: Уряд планує спрямувати 4 мільярди гривень на розвиток україномовного контенту, – повідомила міністр культури
Який статус мала російська мова раніше
Після здобуття незалежності українська отримала статус єдиної державної мови, однак російська залишалася найпоширенішою мовою національної меншини, а в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі значна частина документообігу та роботи органів влади здійснювалася російською. У 2003 році, коли Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних або міноритарних мов, її положення були поширені й на російську.
Додаткові суперечки навколо статусу російської виникли у 2012 році після ухвалення так званого закону Ківалова-Колесніченка. Документ дозволяв надавати російській статус регіональної мови в тих областях і містах, де нею спілкувалися щонайменше 10% населення. У результаті російська отримала особливий статус у низці регіонів країни.
Після Революції гідності та початку російської агресії у 2014 році мовна політика поступово змінилася. Україна почала посилювати позиції державної мови в освіті, медіа та сфері послуг. А після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році процес дерусифікації значно прискорився.
