Пекін може чинити тиск без масштабного застосування військової сили
Події навколо Ірану продемонстрували Китаю, як можна поєднувати економічний і військовий тиск, що потенційно може бути використано щодо Тайваню. Про це у колонці для Financial Times пише стипендіат Гуверівського інституту при Стенфордському університеті Ейк Фрейман.
За його словами, китайські стратеги уважно аналізують перебіг конфлікту в Ірані, зокрема механізми обмеження морської торгівлі та застосування економічного тиску. У разі загострення ситуації в Тайванській протоці такі інструменти можуть стати частиною стратегії Пекіна.
Фрейман наголошує, що подібний сценарій цілком відтворюваний, але Китай має значно більші можливості, ніж Іран, і здатен діяти більш тонко. На його думку, це може бути форма економічного шантажу, яка не потребує прямого військового втручання.
Експерт вважає, що Китай може використовувати різні інструменти тиску, зокрема:
- одностороннє проголошення контролю над морськими та повітряними маршрутами;
- запровадження зон із обмеженим доступом;
- демонстрацію військової присутності для підвищення рівня ризику;
- опосередкований вплив на судноплавні компанії та страховий сектор.
Навіть без прямих атак такі дії можуть суттєво скоротити обсяги торгівлі через зростання ризиків і небажання страховиків покривати перевезення. У разі перебоїв у судноплавстві навколо Тайваню країни регіону, зокрема Японія та Південна Корея, можуть зіткнутися з проблемами доступу до енергоресурсів та імпорту.
Фрейман зазначає, що в такій ситуації США опиняться перед складним вибором: або погодитися з новою реальністю, де Китай фактично контролює торгові потоки Тайваню, включно з виробництвом мікросхем, або піти на ризик ескалації до економічного протистояння чи навіть військового конфлікту.
Він також підкреслює, що навіть за відсутності прямої війни наслідки для глобальної економіки можуть бути значно серйознішими, ніж нинішня ситуація в Перській затоці. Особливо вразливими залишаються країни, які вже перебувають у стані кризи.
За словами експерта, у подібних умовах навіть значні фінансові ресурси не гарантують швидкого відновлення постачання, якщо логістичні ланцюги будуть порушені.
Читайте також: Україна зміцнює позиції на Близькому Сході та демонструє незалежність від тиску США — Bloomberg
Такі оцінки з’являються на тлі зростання напруженості між Китаєм і Тайванем, а також у контексті досвіду санкційної політики Заходу проти Росії після вторгнення в Україну. Автор наголошує, що блокада острова, який сильно залежить від імпорту, може мати масштабні наслідки для світових ланцюгів постачання, особливо у сфері напівпровідників.
На його думку, ситуація навколо Ормузької протоки демонструє, як контроль над ризиками та економічний тиск можуть перетворюватися на потужний геополітичний інструмент.
Фрейман підсумовує, що США та їхні союзники мають заздалегідь готуватися до подібних сценаріїв, зокрема посилювати логістику, формувати стратегічні резерви та координувати економічну політику, щоб мінімізувати наслідки можливої кризи навколо Тайваню.
