Найбільший фінансовий удар від конфлікту відчувають країни, що залежать від імпорту енергоносіїв
Протистояння між США та Іраном має значно ширші економічні наслідки, ніж може здатися на перший погляд, і вдаряє не лише по американській економіці, а й по країнах глобального півдня. Про це пише Foreign Policy.
За оцінками аналітиків, конфлікт негативно позначився на економічній ситуації у США. Зокрема, ціни на паливо зросли більш ніж на третину, а економісти попереджають про ризик прискорення інфляції та уповільнення темпів зростання економіки.
Водночас всередині Сполучених Штатів масштабного суспільного невдоволення війною не спостерігається. Це пояснюють як відносно низьким рівнем уваги громадян до подій на Близькому Сході, так і тим, що країна увійшла у конфлікт із сильними позиціями. США є найбільшим виробником нафти та газу у світі, мають потужний долар, а фондовий ринок підтримується зростанням сектору штучного інтелекту.
Натомість для більшості інших держав ситуація значно складніша. Багато з них залежать від імпорту енергоресурсів, тому різке зростання цін боляче б’є по їхніх економіках. Згідно з опитуваннями у шести країнах глобального півдня, близько 70% населення вже висловлює серйозне занепокоєння через зростання вартості життя.
Особливо відчутні наслідки у Пакистані, який імпортує близько 80% енергоносіїв із Перської затоки. Після стрімкого подорожчання пального уряд був змушений запровадити чотириденний робочий тиждень у держустановах, перевести частину чиновників на дистанційну роботу, тимчасово закрити школи та навіть закликати міністрів відмовитися від зарплат. Через фінансові труднощі країна також звернулася по допомогу до Саудівської Аравії, отримавши близько 3 млрд доларів.
У Бангладеші, який майже повністю залежить від імпорту енергії, ввели обмеження на продаж пального, скоротили роботу навчальних закладів і торгових центрів, а ціни на побутовий газ майже подвоїлися. Шрі-Ланка також перейшла на скорочений робочий тиждень, у Непалі транспортні страйки спричинили подорожчання продуктів, а в Бутані з’явилися черги на автозаправках.
Індія, попри відносно сильнішу економіку, також зазнає серйозного тиску. Навіть після зниження податків на пальне для стримування цін, понад мільярд населення країни відчуває наслідки кризи. Дефіцит енергоресурсів вплинув на роботу бізнесу, зокрема ресторанів, а фондовий ринок втратив близько 8%. Додатковим ризиком є залежність від імпорту добрив із Близького Сходу, що може вдарити по продовольчій безпеці.
Подібні проблеми спостерігаються і в інших країнах Азії. Філіппіни оголосили надзвичайний стан в енергетичному секторі, Таїланд перевів частину держслужбовців на дистанційну роботу та закликав економити електроенергію, а В’єтнам змушений скорочувати авіарейси через зростання вартості пального.
Читайте також: Економіка РФ під тиском: навіть дорогa нафта не змогла змінити ситуацію, – FT
Навіть розвинені економіки не залишаються осторонь. У Німеччині вже оголосили про виділення майже 2 млрд доларів на субсидії для стримування цін на пальне та попередили про довготривалі наслідки. Європейський центральний банк переглянув свої прогнози, підвищивши очікування інфляції та знизивши темпи економічного зростання єврозони.
Європа, яка ще не повністю оговталася від енергетичної кризи після вторгнення Росії в Україну, нині стикається з новим ударом — ціни на газ у регіоні зросли більш ніж на 70%.
Міжнародний валютний фонд уже не виключає сценарію, за якого глобальне економічне зростання може впасти до 2% — подібне траплялося лише кілька разів за останні десятиліття.
За оцінкою економістки Гарвардського університету Лінди Білмес, загальна вартість конфлікту для американських платників податків може сягнути 1 трлн доларів. Водночас адміністрація США вже закладає рекордний оборонний бюджет у розмірі 1,5 трлн доларів на наступний рік, що означає його зростання приблизно на 40%.
