6 з 10 українців у повсякденному житті спілкуються українською мовою
Близько 62% українців віком від 14 років регулярно користуються українською мовою у повсякденному житті — вдома, на роботі та під час навчання. Про це свідчать результати дослідження медіаспоживання, проведеного компанією Gradus на замовлення Міністерства культури України за підтримки благодійного фонду «МХП-Громаді».
Водночас 17% респондентів використовують переважно російську, а ще 19% — комбінують обидві мови. Невизначеними щодо відповіді залишилися 2% учасників.
Опитування також показало зміну мовних звичок із часом. Так, у дитинстві українською спілкувалися 46% опитаних, російською — 31%, а ще 21% використовували обидві мови.
Споживання іноземного контенту
Дослідження засвідчило, що молодь частіше звертається до іноземного контенту. Зокрема, майже кожен шостий підліток регулярно споживає матеріали англійською мовою.
Щоденне споживання англомовного контенту характерне для 9% українців, тоді як російськомовного — для 18%. Кілька разів на тиждень англомовний контент переглядають або слухають 13% респондентів, російськомовний — 19%.
Що українці споживають «на фоні»
У фоновому режимі найчастіше українці слухають музику — так відповіли 45% учасників опитування. Ще 31% обирають серіали, а 28% — фільми різних форматів. Телемарафон новин як фоновий контент зазначили 20% респондентів.
Читайте також: Уряд планує спрямувати 4 мільярди гривень на розвиток україномовного контенту, – повідомила міністр культури
Інші тенденції медіаспоживання
Понад половина опитаних — 52% — не мають платних підписок, пояснюючи це достатньою кількістю безкоштовного контенту. Аналітики зазначають, що рішення платити за контент залежить не стільки від вартості, скільки від зручності користування сервісами. Наприклад, українці готові оформлювати підписки на музичні платформи на кшталт Spotify чи YouTube Music через їхню доступність і функціональність. Водночас у сегменті відео значна частина аудиторії звертається до піратського контенту — через розпорошеність бібліотек між різними сервісами.
Цікавим є і рівень довіри до джерел інформації. Телеграм-каналам довіряють 39% респондентів, що навіть більше, ніж офіційним державним ресурсам — 34%. Національним телеканалам довіряють лише 19% опитаних.
Як проводилося дослідження
Дослідження поєднувало якісні та кількісні методи. У межах якісної частини було опитано 24 респондентів шляхом глибинних онлайн-інтерв’ю у лютому 2026 року. Кількісний етап проходив 13–19 березня і охопив 2200 учасників, які заповнювали анкети через мобільний додаток Gradus.
У вибірці були представлені чоловіки та жінки віком від 14 років, які проживають на території України, що дозволило отримати комплексне уявлення про мовні звички та медіаповедінку населення.
