Новий меморіальний комплекс у Києві стане місцем перепоховання видатних українців, державних церемоній та збереження історичної пам’яті
Верховна Рада ухвалила закон про створення Українського національного пантеону. Новий державний меморіальний комплекс має стати символом тяглості української державності, місцем вшанування видатних діячів та проведення офіційних державних заходів.
Йдеться про президентський законопроєкт №15360, який парламент підтримав у другому читанні та в цілому. За відповідне рішення проголосували 287 народних депутатів.
Документ передбачає створення на законодавчому рівні єдиного національного простору, що відображатиме безперервність української державницької традиції — від часів Київської Русі до сучасної незалежної України.
Згідно із законом, у Києві буде створено державний меморіальний комплекс, який виконуватиме одразу кілька важливих функцій. Насамперед він стане місцем почесного перепоховання визначних українських діячів, а також встановлення кенотафів для тих, чиї останки неможливо повернути до України.
Окрім цього, Пантеон має стати центром збереження історичної пам’яті, патріотичного виховання та проведення державних урочистостей. Саме тут планується організовувати офіційні церемонії, вручення найвищих державних нагород, а також інші заходи загальнонаціонального значення.
Передбачається також, що відвідування комплексу увійде до Державного протоколу та церемоніалу України. Зокрема, Пантеон стане обов’язковим місцем під час офіційних візитів іноземних президентів, прем’єр-міністрів та інших високопосадових делегацій.
Хто зможе бути вшанований
Право бути увічненими в Українському національному пантеоні отримають глави українських держав різних історичних періодів, президенти України (за винятком тих, кого було усунуто з посади в порядку імпічменту), головнокомандувачі українських військових формувань, а також видатні діячі науки, культури, освіти, релігії та державотворення.
Також серед кандидатів можуть бути лауреати Нобелівської премії, чия діяльність безпосередньо пов’язана з Україною.
Вшанування відбуватиметься у формі перепоховання, встановлення кенотафів — символічних пам’ятників без місця поховання — або меморіальних таблиць.
Хто не зможе потрапити до Пантеону
Закон визначає і категорії осіб, яких не можуть включити до Українського національного пантеону.
Йдеться, зокрема, про осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки України чи міжнародного правопорядку. Також вшанування не передбачене для тих, на кого поширюється дія законодавства про засудження комуністичного, нацистського та російського імперського тоталітарних режимів.
Читайте також: Кучма, Ющенко і Порошенко відмовилися від польських орденів після рішення щодо Зеленського
Як ухвалюватимуть рішення
Перепоховання визначних діячів здійснюватиметься лише за згодою їхніх близьких родичів.
Попередній відбір кандидатур проводитиме спеціальний дорадчий орган, до складу якого увійдуть історики, науковці та представники Українського інституту національної пам’яті.
Крім експертної оцінки, закон також передбачає проведення громадського обговорення перед ухваленням остаточного рішення щодо кожної кандидатури.
Чи можуть перепоховати Бандеру та Петлюру
Раніше народний депутат від «Європейської солідарності» та член парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В’ятрович заявляв, що Український національний пантеон планують створити в центрі Києва.
За його словами, у майбутньому там можуть перепоховати кілька десятків найвидатніших борців за незалежність України, а також визначних діячів науки й культури різних історичних епох — від часів Київської Русі до сучасності.
В’ятрович також повідомляв, що вже існує домовленість щодо перепоховання в Україні останків першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця. Крім того, тривають переговори щодо можливого повернення на Батьківщину останків голови Директорії УНР Симона Петлюри та провідника ОУН Степана Бандери.














