Історичні суперечки та питання українських біженців дедалі активніше використовують у польській передвиборчій боротьбі
Попри те, що Польща та Україна мають спільного противника в особі Росії, історичні суперечки навколо Української повстанської армії дедалі сильніше впливають на політичний діалог між двома країнами. Як зазначає Politico, ця тема перетворюється на один із ключових інструментів внутрішньої політики, особливо напередодні парламентських виборів у Польщі.
Видання пише, що польські націоналістичні сили активно використовують історичні питання для критики проєвропейського уряду Дональда Туска. Водночас для України ця дискусія має принципове значення, адже стосується права самостійно визначати власних національних героїв на тлі російської агресії, яка заперечує українську державність.
Одним із головних чинників майбутньої передвиборчої кампанії можуть стати близько двох мільйонів українців, які проживають у Польщі. У країні дедалі частіше лунають заяви про нібито надмірне навантаження на державні служби через присутність біженців, а праві політичні сили використовують цю тему для мобілізації свого електорату.
Президент Польщі Кароль Навроцький раніше заявив, що Варшава може блокувати євроінтеграцію України, якщо Київ не принесе вибачень у питаннях історичної пам’яті. На думку Politico, подібна риторика свідчить про суттєву зміну відносин між двома країнами, які протягом багатьох років розвивали стратегічне партнерство.
Політологиня Варшавського університету Рената Менковська-Норкене вважає, що історичний конфлікт давно став важливою складовою польської політики.
За її словами, президент Польщі побачив зміну суспільних настроїв у бік більш критичного ставлення до України та українців, тому використання історичної тематики дозволяє йому зміцнювати підтримку серед правих і націоналістичних виборців напередодні парламентських виборів.
Читайте також: Рейтинг президента Польщі Навроцького злетів до історичного максимуму після серії резонансних антиукраїнських кроків
У Польщі зростає критика України
Politico зазначає, що після безпрецедентної хвилі підтримки України, яка виникла після початку повномасштабного російського вторгнення, громадські настрої в Польщі поступово змінюються.
Цього тижня депутат Європарламенту та лідер партії «Конфедерація польської корони» Гжегож Браун закликав припинити військову допомогу Україні.
«Київський режим – ані союзник, ані друг. Він – ворог польського народу та польської держави», – заявив політик.
За даними дослідження фокус-груп державної соціологічної служби CBOS, дедалі більше поляків виступають за політику, яка насамперед враховуватиме інтереси Польщі. Частина опитаних також вважає, що українці нібито зловживають наданими їм правами.
Водночас опитування SW Research засвідчило, що 51,9% респондентів заявили про погіршення свого ставлення до України та президента Володимира Зеленського після його рішення щодо військової частини, пов’язаної з УПА.
Керівник відділу Білорусі, України та Молдови польського Центру східних досліджень Тадеуш Іваньський вважає, що подолати розбіжності між польським та українським баченням історичних подій буде надзвичайно складно.
На його думку, Володимир Зеленський уже витримав значний зовнішній тиск з боку Росії та президента США Дональда Трампа, тому вимоги Варшави щодо перегляду ставлення до УПА навряд чи матимуть для Києва вирішальне значення.
