Україна має надзвичайно багату сакральну спадщину, в якій переплелися православна, греко-католицька, римо-католицька та вірменська християнські традиції, а архітектура храмів увібрала риси давньоруського зодчества, українського і європейського бароко, ренесансу, класицизму, неоготики та інших стилів. Найцікавіші храми і монастирі України — це не лише місця богослужінь, а й справжні архітектурні шедеври, свідки князівської доби, козацьких часів, австро-угорського та російського імперських періодів, драматичних подій XX і XXI століть. Одні святині вражають масштабом і розкішним оздобленням, інші — стародавніми фресками, унікальними іконостасами, підземними печерами або драматичною історією руйнувань і відбудов. У цій добірці зібрано 20 сакральних пам’яток, які найбільше вирізняються своєю архітектурою, історією та атмосферою.
Києво-Печерська лавра
Київ
Києво-Печерська лавра — найбільший і найдавніший з монастирських комплексів України. Її історія бере початок у XI столітті, коли ченці Антоній і Феодосій започаткували тут чернечу громаду, осередком якої стали печери у дніпровських схилах. Протягом наступних століть православний монастир перетворився на великий духовний, культурний та освітній центр Русі й України, де працювали літописці, іконописці, богослови та друкарі. Архітектурний ансамбль лаври формувався протягом багатьох епох, тому поряд із давніми печерами тут можна побачити споруди українського бароко та пізніших часів. Головною архітектурною домінантою комплексу є Велика лаврська дзвіниця заввишки понад 90 метрів, а серед найвідоміших святинь — Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, Церква Всіх Святих та Ближні й Дальні печери з похованнями ченців і відомих історичних постатей. Києво-Печерська лавра входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як одна з найцінніших пам’яток української культури.
Софійський собор
Київ
Софійський собор — це унікальна пам’ятка архітектури та монументального мистецтва доби Київської Русі, споруджена в першій половині XI століття за правління князя Ярослава Мудрого. Храм був не лише головним релігійним центром держави, а й місцем важливих політичних церемоній, прийому іноземних послів та ведення літописання. Найбільшу цінність становлять інтер’єри собору, де збереглися мозаїки й фрески XI століття, зокрема знаменита шестиметрова мозаїка Богородиці Оранти в центральній апсиді. Після перебудов XVII–XVIII століть зовнішній вигляд Софійського собору набув характерних рис українського бароко, хоча всередині значною мірою збереглася структура давньоруського храму. До ансамблю заповідника належать також дзвіниця, митрополичий будинок, трапезна та монастирські споруди. Як і Києво-Печерська лавра, Софійський собор входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО і є одним із найважливіших символів історичної спадкоємності української державності.
Михайлівський Золотоверхий монастир
Київ
Михайлівський Золотоверхий монастир — одна з найвиразніших архітектурних домінант історичного центру Києва, впізнавана завдяки яскраво-блакитним фасадам і золотим баням. Монастир був заснований на початку XII століття київським князем Святополком Ізяславичем, а його головний храм став одним із перших на Русі, купол якого було позолочено, що й дало комплексу відому назву. У XVII–XVIII століттях давньоруську святиню значно перебудували в стилі українського бароко, розширивши собор та спорудивши величну дзвіницю. У 1930-х роках більшу частину монастирського ансамблю знищила радянська влада, а у 1990-х роках Михайлівський Золотоверхий собор і дзвіницю відтворили в історичних формах. З 2018 року Михайлівський собор став головним храмом об’єднаної Православної Церкви України. На мурах монастиря знаходиться Стіна пам’яті загиблих захисників України.
Почаївська Успенська лавра
Почаїв (Тернопільська область)
Почаївська Успенська лавра височіє на Почаївській горі та є одним із найбільших і найважливіших монастирських комплексів України. Чернече життя на цій території, за переказами, існувало ще в середньовіччі, однак особливого розвитку монастир набув у XVI–XVIII століттях. Центральною спорудою комплексу є величний Успенський собор, зведений у другій половині XVIII століття за проєктом архітектора Готфріда Гофмана за фінансової підтримки магната Миколи Василя Потоцького. Його архітектура поєднує барокові та ранньокласицистичні риси, а високі вежі та золота баня формують впізнаваний силует лаври, який видно за багато кілометрів. До історичного монастирського ансамблю також входять Троїцький собор початку XX століття, дзвіниця заввишки близько 65 метрів, монастирські корпуси та низка менших храмів. За часів незалежності тут був побудований монументальний Преображенський собор, який вміщує 4,5 тисячі парафіян. Серед найшанованіших реліквій Почаєва традиційно називають Почаївську ікону Божої Матері та відбиток стопи Богородиці, з яким пов’язано чимало легенд.
Собор святого Юра
Львів
Собор святого Юра — одна з найвидатніших пам’яток барокової архітектури України та головна святиня комплексу Святоюрської гори. Сучасний храм споруджували в 1744–1762 роках за проєктом Бернарда Меретина, а скульптурне оздоблення створював геніальний львівський майстер пізнього бароко Йоган Георг Пінзель. Особливо вражає головний фасад із динамічними формами, балюстрадами та монументальною кінною скульптурою святого Юрія Змієборця, що стала одним із найвідоміших творів Пінзеля. Інтер’єр собору поєднує барокову урочистість із рококовими та класицистичними елементами, а храмовий комплекс доповнюють митрополичі палати, капітульні будинки, дзвіниця та декоративна брама. Протягом століть собор був головним духовним центром українських греко-католиків і відіграв важливу роль у релігійному та культурному житті Галичини. Разом з іншими пам’ятками історичного центру Львова ансамбль Собору святого Юра входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Андріївська церква
Київ
Андріївська церква заслужено вважається одним з найгарніших храмів України. Її спорудили в середині XVIII століття за проєктом видатного архітектора Бартоломео Растреллі, автора багатьох імператорських резиденцій і храмів у стилі єлизаветинського бароко. Церква стоїть на високій Андріївській горі, звідки відкривається панорама історичних кварталів Києва та Дніпра. Композицію споруди формує центральна баня та чотири декоративні вежі, а насичений бірюзовий колір фасадів ефектно контрастує з білими колонами й позолоченим декором. Усередині храму зберігся розкішний багатоярусний іконостас XVIII століття, виконаний у стилі бароко. З Андріївською горою пов’язана давня легенда про апостола Андрія Первозваного, який нібито передбачив появу великого міста на дніпровських пагорбах. Завдяки витонченій архітектурі та мальовничому розташуванню Андріївська церква стала одним із найвпізнаваніших символів Києва.
Володимирський собор
Київ
Володимирський собор є одним із найважливіших архітектурних зразків українського історизму XIX століття та водночас справжнім музеєм монументального живопису. Собор споруджували протягом кількох десятиліть у другій половині XIX століття як пам’ятник князю Володимиру Великому та хрещенню Русі. Монументальна споруда виконана в неовізантійському стилі й увінчана сімома банями, а її фасади прикрашені арковими вікнами, декоративними поясами та мозаїками. Головною мистецькою цінністю собору є внутрішні розписи, над якими працювали відомі художники Віктор Васнецов, Михайло Нестеров, Вільгельм Котарбінський, Павло Свєдомський та інші майстри. Особливо відомими стали образ Богородиці з Немовлям у центральній апсиді та монументальні композиції на історичні й біблійні сюжети. До створення об’єднаної Православної Церкви України Володимирський собор був головним храмом Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Церква Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор)
Львів
Церква Пресвятої Євхаристії, більш відома як Домініканський собор, була зведена у XVIII столітті для ордену домініканців на місці давнішої готичної святині, а автором її проєкту став відомий військовий інженер та архітектор Ян де Вітте. Будівля вирізняється незвичною для львівської сакральної архітектури овальною композицією, масивним еліптичним куполом і пишно оздобленим фасадом із колонами, скульптурами та декоративними вазами. Над головним входом розміщено латинський напис «Soli Deo honor et gloria» — «Єдиному Богу честь і слава». Усередині храму особливе враження справляє просторий центральний об’єм, оточений каплицями та монументальними колонами, а також збережені скульптурні й декоративні елементи XVIII–XIX століть. Після ліквідації домініканського монастиря комплекс пережив різні періоди використання, а сьогодні храм належить Українській греко-католицькій церкві. Завдяки своїй монументальності, складній просторовій композиції та багатому оздобленню колишній Домініканський собор вважається одним із найкращих зразків пізнього бароко не лише у Львові, а й в усій Україні.
Церква святих Ольги і Єлизавети
Львів
Церква святих Ольги і Єлизавети — найяскравіший зразок неоготичної архітектури Львова. Храм звели на початку XX століття за проєктом архітектора Теодора Тальовського на пам’ять про популярну серед жителів Австро-Угорщини імператрицю Єлизавету Баварську. Архітектор надав будівлі виразних рис неоготики: фасади прикрашені стрілчастими порталами, великими вікнами, контрфорсами, ажурними декоративними деталями та трьома вежами, найвища з яких сягає 85 метрів. Завдяки такій вертикальній композиції храм добре помітний ще з під’їздів до центральної частини міста. Упродовж XX століття споруда неодноразово зазнавала пошкоджень, а в радянський період використовувалася як складське приміщення. Після відновлення богослужінь колишній римо-католицький храм передали Українській греко-католицькій церкві.
Свято-Успенська Святогірська лавра
Святогірськ (Донецька область)
Свято-Успенська Святогірська лавра — мальовничий монастирський комплекс, розташований серед крейдяних гір і густих лісів над Сіверським Дінцем. Особливість обителі полягає в унікальному поєднанні наземної архітектури з давніми печерами та храмами, вирубаними безпосередньо в крейдяній скелі. Перші достовірні згадки про монастир у Святих Горах датуються XVI століттям, хоча чернече життя тут могло виникнути значно раніше. Сучасний архітектурний ансамбль сформувався переважно у XIX столітті, коли було зведено Успенський собор, монастирські корпуси та інші споруди, що утворили впізнаваний силует лаври біля підніжжя гори. Однією з найцікавіших пам’яток комплексу є Миколаївська церква, розташована високо на крейдяній скелі та органічно вписана в природний рельєф. Святогірська лавра неодноразово переживала закриття, руйнування та відновлення, а під час повномасштабної російської агресії зазнала нових серйозних пошкоджень.
Читайте також: 15 найцікавіших палаців України
Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці
Львів
Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — головний храм Української єпархії Вірменської апостольської церкви. Основну частину собору спорудили ще у XIV столітті для численної вірменської громади, яка відігравала важливу роль у торгівлі та культурному житті середньовічного міста. Архітектура собору формувалася протягом кількох століть і поєднує традиції вірменського, готичного, ренесансного та пізнішого європейського мистецтва. Особливу атмосферу створює затишне внутрішнє подвір’я з аркадами, старими надгробками та декоративною колоною святого Христофора. Інтер’єр храму відомий розписами Яна Генрика Розена, мозаїками Юзефа Мегоффера та своєрідним поєднанням східнохристиянської символіки з модерним мистецтвом початку XX століття.
Каплиця Боїмів
Львів
Каплиця Боїмів — невелика за розмірами, але винятково багата на декор пам’ятка пізнього ренесансу. Її спорудили на початку XVII століття як родинну усипальницю заможної купецької родини Боїмів, яка походила з Угорщини та посідала помітне місце в житті міста. Зовнішній вигляд каплиці не має близьких аналогів в Україні: західний фасад споруди майже повністю вкритий складним кам’яним різьбленням із біблійними сюжетами, постатями апостолів, пророків, декоративними орнаментами та латинськими написами. Не менш насичений скульптурним оздобленням інтер’єр каплиці, у якому центральне місце займає вівтарна композиція зі сценами Страстей Христових. Купол будівлі вінчає скульптура скорботного Христа, що сидить під хрестом.
Латинський кафедральний собор (Митрополича базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії)
Львів
Латинський кафедральний собор — головна римо-католицька святиня України, яка має почесний статус базиліки. Будівництво собору розпочалося у XIV столітті, а його стилістичною основою стала готика, риси якої найкраще збереглися в структурі нави, пресвітерії, стрілчастих вікнах та масивних контрфорсах. У наступні епохи храм отримав ренесансні, барокові та класицистичні доповнення, тому його сучасний вигляд відображає багатовікову історію Львова. Особливо цінними є численні храмові каплиці, вівтарі, скульптури, меморіальні плити та вітражі. Висока вежа собору є однією з домінант площі Ринок і добре помітна в панорамі Старого міста. За задумом споруда повинна була мати дві симетричні вежі, але друга вежа так і залишилась недобудованою.
Костел святого Миколая
Київ
Неоготичний Костел святого Миколая привертає увагу незвичним для Києва силуетом, який нагадує величні середньовічні собори Центральної та Західної Європи. Храм спорудили у 1899–1909 роках за участі архітектора Владислава Городецького, який розвинув проєкт Станіслава Валовського та використав передові на той час будівельні технології. Фасад костелу прикрашають дві високі стрілчасті вежі, велике кругле вікно-розета, скульптурний декор і численні готичні деталі, що надають будівлі виразного вертикального ритму. У радянський період храм був закритий і використовувався для різних господарчих потреб, а пізніше в його приміщенні розмістили Національний будинок органної і камерної музики України.
Свято-Благовіщенський кафедральний собор
Харків
Свято-Благовіщенський кафедральний собор — головний архітектурний символ Харкова. Храм збудували у 1889–1901 роках за проєктом архітектора Михайла Ловцова на місці давніших Благовіщенських церков. Собор легко впізнати за незвичайним чергуванням червоної цегли та світлого декоративного оздоблення, яке створює характерний «смугастий» фасад. В архітектурі храму поєднано неовізантійські мотиви з елементами історизму, а композицію формують п’ять бань і висока багатоярусна дзвіниця, що стала однією з домінант центральної частини Харкова. Усередині собор вирізняється просторим інтер’єром, монументальними розписами, іконостасом і великою кількістю декоративних деталей, які підкреслюють урочистий характер споруди.
Видубицький монастир
Київ
Видубицький монастир — один із найдавніших монастирських комплексів України, розташований на мальовничих схилах над Дніпром неподалік Національного ботанічного саду. Обитель заснував у XI столітті князь Всеволод Ярославич, син Ярослава Мудрого, а її назву традиційно пов’язують із давньою переправою, де «видибали», тобто виготовляли човни із суцільного дуба. Найстарішою спорудою монастиря є Михайлівська церква, окремі частини якої збереглися ще з давньоруського періоду. Особливо цінною є барокова забудова кінця XVII — початку XVIII століття: Георгіївський собор із п’ятьма банями, трапезна церква Спаса та дзвіниця формують один із найгармонійніших архітектурних ансамблів Києва.
Церква святого Андрія (Костел та монастир бернардинів)
Львів
Церкву святого Андрія звели на початку XVII століття як частину великого монастирського комплексу ордену бернардинів, який розташовувався біля міських укріплень і мав добре захищену територію. В архітектурі церкви поєднуються риси пізнього ренесансу та раннього бароко: масивний фасад доповнений колонами, нішами, скульптурним декором і високим фронтоном, що надає споруді урочистого вигляду. Особливо цінним є інтер’єр XVIII століття з багатим різьбленням, численними вівтарями, фресками та декоративною ліпниною. Від колишнього оборонного ансамблю монастиря збереглися окремі елементи мурів і Глинянська брама, завдяки чому комплекс дає уявлення про те, як сакральна архітектура Львова поєднувалася з міською фортифікаційною системою.
Церква святих апостолів Петра й Павла (Костел єзуїтів)
Львів
Церква святих апостолів Петра й Павла стала першою спорудою Львова, зведеною в стилі бароко. Храм будувався у першій половині XVII століття для ордену єзуїтів, а його архітектура значною мірою орієнтувалася на знаменитий римський храм Іль-Джезу, який став взірцем для численних єзуїтських церков Європи. Монументальний фасад із пілястрами, нішами та виразним вертикальним членуванням контрастує з відносно вузькою вулицею Театральною, завдяки чому будівля здається ще масштабнішою. Інтер’єр храму вирізняється високими склепіннями, фресковим живописом, декоративною ліпниною та численними вівтарями. Під церквою розташована система підземних приміщень, частина яких доступна для відвідування та стала популярною туристичною атракцією.
Спасо-Преображенський кафедральний собор
Одеса
Спасо-Преображенський кафедральний собор — головний православний храм Одеси та одна з найбільших релігійних споруд України. Перший храм на цьому місці заклали наприкінці XVIII століття, а впродовж XIX століття його неодноразово розширювали й перебудовували, поступово перетворивши на величний кафедральний собор. У 1936 році радянська влада повністю знищила храм, а наприкінці XX — на початку XXI століття його відбудували в історичних формах. Архітектура собору тяжіє до класицизму: монументальний портик, світлі фасади, великий центральний купол та висока дзвіниця формують урочистий силует споруди. У липні 2023 року собор зазнав значних руйнувань унаслідок російського ракетного удару по історичному центру міста, після чого розпочалися роботи з відновлення пошкоджених конструкцій та інтер’єрів.
Володимирський собор
Севастополь
Володимирський собор побудований на згадку про хрещення київського князя Володимира Великого, яке відбулося в 988 році в місті Херсонесі. Храм споруджували у XIX столітті на Центральному міському пагорбі, над місцем розкопок старовинної грецької базиліки. Його архітектура сформувалася під впливом неовізантійського стилю. Будівля має суворий, монументальний вигляд, масивні кам’яні фасади та великий центральний купол, що добре вирізняє її в панорамі історичної частини Севастополя. Особливістю собору є його меморіальна функція: у нижньому храмі розташовані поховання російських адміралів XIX століття, пов’язаних із Кримською війною. Собор пережив значні пошкодження під час Другої світової війни та був відновлений після проголошення незалежності України.
