Кілька місяців на рік тут не видно сонця, за межами міста доводиться остерігатися хижаків, а снігоходів більше, ніж місцевих жителів
Лонгйірбюен, розташований на норвезькому архіпелазі Шпіцберген, називають найпівнічнішим містом світу. У ньому живуть близько 2400 людей, які звикли до умов, незвичних для більшості європейців: тривалої полярної ночі, суворих морозів і сусідства з білими ведмедями.
Місто лежить приблизно за 1300 кілометрів від Північного полюса, а переліт сюди з Осло займає близько трьох годин. Попри віддаленість і арктичний клімат, Лонгйірбюен має розвинену інфраструктуру: тут працюють школа, університетський центр, магазини, ресторани, музеї, кінотеатр, бари та навіть нічний клуб.
Спочатку поселення виникло як центр видобутку вугілля. Згодом значення гірничої промисловості почало зменшуватися, а основними напрямами місцевої економіки стали туризм, наукові дослідження та розвиток арктичних технологій.
Поблизу Лонгйірбюена розташоване відоме Всесвітнє сховище насіння. Воно облаштоване приблизно на 120-метровій глибині всередині гори й зберігає понад 1,4 мільйона зразків насіння з різних країн. Сховище спроєктоване так, щоб його запаси могли вціліти навіть у разі масштабних природних чи техногенних катастроф.
Білі ведмеді залишаються реальною загрозою
Сувора погода — далеко не єдина небезпека, з якою доводиться рахуватися мешканцям архіпелагу. На Шпіцбергені протягом усього року перебувають близько 300 білих ведмедів і час від часу тварини можуть наближатися до населених територій у пошуках їжі.
Саме тому під час подорожей за межами Лонгйірбюена місцевим жителям і туристам радять мати засоби захисту та відлякування хижаків. Зустріч із білим ведмедем тут сприймають не як рідкісну екзотику, а як цілком реальний ризик.
У місті майже не народжують і не ховають померлих
Особливі природні умови вплинули навіть на правила, пов’язані з народженням і смертю. Поховання у трунах у Лонгйірбюені заборонили ще в 1950-х роках. Через особливості вічної мерзлоти та її танення поховані останки могли з часом опинятися ближче до поверхні.
Повноцінного пологового відділення в місті також немає. Жінки на пізніх термінах вагітності зазвичай їдуть народжувати на материкову частину Норвегії. Так само перевозять тяжкохворих пацієнтів, якщо їм необхідне лікування, яке неможливо забезпечити на архіпелазі.
Кілька місяців без сонячного світла
Одним із найскладніших періодів року для жителів Лонгйірбюена є полярна ніч. Приблизно із середини листопада і до кінця січня сонце взагалі не піднімається над горизонтом, тому місто на багато тижнів занурюється у темряву.
Повернення сонячного світла тут перетворилося на окрему подію. Місцеві жителі традиційно відзначають його спеціальним Тижнем Сонячного фестивалю.
Влітку природний цикл змінюється на протилежний: протягом кількох місяців сонце майже не заходить за горизонт. Водночас темна пора року має і свою перевагу — Лонгйірбюен вважається чудовим місцем для спостереження за північним сяйвом.
Читайте також: «Найгарніше село» Англії відмовилося від нових зручностей для відвідувачів через надмірний туризм
Найпівнічніші школа та ВНЗ
У Лонгйірбюені працює школа, яку відвідують близько 235 дітей та підлітків віком від 6 до 18 років. Поряд зі звичайними предметами школярі отримують і практичні знання, необхідні для життя в Арктиці. Їх навчають правилам поведінки при зустрічі з білими ведмедями, безпеці під час зимових походів та діям у разі лавинної небезпеки.
У місті також розташований Університетський центр на Шпіцбергені, який вважається найпівнічнішим закладом вищої освіти у світі. Щороку тут навчаються приблизно 700 студентів, які спеціалізуються на арктичній біології, геології, геофізиці та технологіях.
Снігоходів більше, ніж жителів
У зимовий період снігоходи перетворюються на один із головних видів транспорту на Шпіцбергені. Наприкінці 2025 року на архіпелазі було зареєстровано майже 3000 таких машин — це більше, ніж населення самого Лонгйірбюена.
Для пересування засніженою місцевістю також використовують собачі упряжки. На Шпіцбергені живе понад тисячу полярних собак, добре пристосованих до низьких температур і здатних долати значні відстані в складних арктичних умовах.
