Зростання вартості енергоносіїв і добрив змушує фермерів скорочувати посіви, що може вплинути на врожаї вже найближчим часом
Організація Об’єднаних Націй попередила, що глобальна продовольча безпека опинилася на одному з найнебезпечніших рівнів за останні роки. Причиною цього може стати війна в Ірані, яка здатна спровокувати новий масштабний продовольчий шок, повідомляє The Telegraph.
Згідно з останнім щорічним звітом ООН «Глобальний звіт про продовольчі кризи», у 2025 році близько 266 мільйонів людей у світі перебували в стані гострої продовольчої нестабільності. Хоча цей показник трохи кращий, ніж роком раніше, експерти попереджають про ризик його стрімкого погіршення.
Фахівці пов’язують загострення ситуації з війною в Перській затоці, яка триває вже понад півтора місяця та суттєво впливає на ринки енергоносіїв і добрив. Зростання цін на газ вже призвело до скорочення виробництва добрив, а фермери змушені працювати в умовах різкого подорожчання пального та сировини.
Найбільше наслідки можуть відчути бідні країни, які значною мірою залежать від імпорту продовольства. Головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Максімо Торреро наголосив, що світ стикається з масштабним шоком пропозиції, який може тривати щонайменше до початку наступного року.
За його словами, сільське господарство має чітко визначені цикли, які залежать від кліматичних і біологічних факторів, тому швидко адаптуватися до нових умов неможливо. Якщо витрати на виробництво й надалі зростатимуть, фермери скорочуватимуть посіви, що призведе до зниження врожайності вже в другій половині сезону. У деяких регіонах Азії вже фіксується підвищення продовольчої інфляції та цін на сировину.
Як зазначає видання, низка ключових аграрних країн, серед яких Бангладеш, Індія, Шрі-Ланка, Таїланд, Бразилія, Судан і Кенія, зараз перебувають на вирішальних етапах посівної кампанії. Водночас вони стикаються з безпрецедентним зростанням витрат на енергоносії та добрива.
У травні активна фаза посівної зміщується до країн Північної півкулі, і часу для формування врожаю 2026 року залишається дедалі менше. Будь-які затримки чи скорочення обсягів посівів можуть мати довготривалі наслідки для глобального ринку продовольства.
За даними ООН, минулого року дві третини людей, які страждали від гострої нестачі їжі, проживали лише у десяти країнах. При цьому майже третина всіх постраждалих припадає на Нігерію, Демократичну Республіку Конго та Судан.
Найгостріші продовольчі кризи зафіксовано в Афганістані, Південному Судані, Судані та Ємені — як за кількістю постраждалих, так і за масштабами проблеми. Загалом понад 80% людей, які стикаються з гострим голодом, проживають у зонах конфліктів.
Читайте також: Війна США з Іраном обходиться значно дорожче, ніж здається: хто несе основні втрати
Особливо тривожною є ситуація серед дітей. За оцінками, у країнах, що досліджувалися, 35,5 мільйона дітей страждають від гострого недоїдання, з яких майже 10 мільйонів — у важкій формі. Наслідки для багатьох із них можуть бути незворотними: навіть після виживання діти часто мають затримку розвитку, що впливає на їхні фізичні та когнітивні здібності протягом усього життя.
За даними Інтегрованої класифікації фаз продовольчої безпеки, у 2025 році голод офіційно зафіксували у двох регіонах — у частині Сектора Газа та в Судані. Це перший подібний випадок від початку ведення глобальної статистики.
Водночас певне покращення ситуації відзначено у Бангладеш, Нігері, окремих районах Нігерії та Судану, а також у Сирії. Проте в Афганістані, Демократичній Республіці Конго, М’янмі та Зімбабве ситуація, навпаки, погіршилася. У низці районів Судану та Південного Судану зберігається високий ризик виникнення голоду.
Аналітики гуманітарних організацій також зазначають, що економічні наслідки війни в Ірані вже враховуються у прогнозах на наступні роки. Зокрема, за даними Mercy Corps, дефіцит ресурсів і високі ціни вже впливають на рішення фермерів щодо посівів у 2026–2027 роках.
Через стрімке подорожчання пального та добрив аграрії змушені скорочувати площі посівів, що, ймовірно, призведе до зменшення обсягів майбутніх врожаїв і подальшого зростання цін на продукти у світі.
