Цифровий архів став ключовим інструментом у пошуку та поверненні вивезених росіянами творів мистецтва
Майже 10 тисяч експонатів із колекції Херсонського художнього музею, які були вивезені під час російської окупації міста, досі вважаються зниклими. Про це повідомляє The Independent, наголошуючи на масштабах культурних втрат України.
Журналісти поспілкувалися зі співробітницею музею Аліною Доценко, яка ще до окупації змогла створити детальний цифровий архів колекції. Вона зберегла жорсткі диски з інформацією, сховавши їх від окупантів. За її словами, у фондах музею налічувалося понад 14 тисяч творів мистецтва з різних куточків світу — «від Америки до Японії». Значну частину цієї колекції російські військові завантажили у вантажівки та вивезли до анексованого Криму.
У чому значення цифрового архіву
Херсонський музей вирізняється серед інших пограбованих установ тим, що Україна має чітке уявлення про втрачені експонати. Саме завдяки цифровому архіву можна точно встановити перелік викрадених предметів.
У матеріалі зазначається, що цей архів є одним із найповніших доказів розграбування культурної спадщини під час війни. Він дає змогу правоохоронним органам співпрацювати з Інтерполом, відстежувати переміщення творів мистецтва та притягати винних до відповідальності. В інших окупованих музеях подібних систематизованих даних часто не існує, що значно ускладнює юридичні процеси. Адже повернення культурних цінностей можливе лише за умови доведення втрат по кожному конкретному експонату.
Як приклад видання наводить історію директорки Донецького обласного художнього музею Галини Чумак. Після початку бойових дій у 2014 році вона змушена була залишити Донецьк, забравши з собою каталоги приблизно тисячі експонатів — лише невелику частину з 15 тисяч творів, що зберігалися у музеї. Згодом ці матеріали були перевезені на підконтрольну Україні територію. Нині їх оцифровують, а цифрові копії планують передати правоохоронним органам як доказову базу для подальших юридичних дій.
Читайте також: Російський удар знищив історичну пам’ятку на Сумщині: палац Харитоненка перетворився на руїни
Злочини проти культури без строку давності
За словами українських прокурорів, у багатьох випадках ситуація більше нагадує донбаський сценарій, де відсутність повної документації ускладнює встановлення масштабів втрат.
Заступниця керівника підрозділу з розслідування воєнних злочинів Офісу генерального прокурора Анна Сосонська повідомила, що наразі розслідується 23 кримінальні провадження, які охоплюють 174 епізоди мародерства, пошкодження або знищення культурних цінностей. Справа Херсонського музею є однією з пріоритетних, зокрема через наявність детального цифрового архіву.
Вона також зазначила, що російські військові часто вилучають інвентарні книги та іншу документацію, щоб ускладнити ідентифікацію викрадених предметів. У таких випадках слідчі змушені використовувати відкриті джерела — фотографії, аукціонні каталоги та інші цифрові сліди. Проте цей процес є складним і не дозволяє повністю відновити всі колекції.
Попри це, за міжнародним правом злочини проти культурної спадщини не мають строку давності, що дає Україні можливість домагатися повернення викрадених цінностей навіть у довгостроковій перспективі.
Масштаби руйнування культурної спадщини
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україні було знищено або пошкоджено щонайменше 664 культурні об’єкти. Серед них 84 мають національне значення, ще 514 — місцеве. Також зафіксовано пошкодження 211 пам’яток архітектури, 179 історичних об’єктів, 18 пам’яток монументального мистецтва та 16 археологічних об’єктів. Ці дані свідчать про масштабні втрати, яких зазнала українська культурна спадщина внаслідок війни.
